***
Не поспiшай, солдате, покури  -
Спiшити пiзно. Твiй рубiж - останнiй.
Не слухай нервiв. Дочекайся крил.
Це тiльки танки. Це всього лиш танки.

Ревуть мотори. Брязкає залiзо.
Зловiсний марш броньованих фортець.
Сьогоднi найпотрiбнiше з мистецтв
Мистецтво помирати за Вiтчизну.

Шукатиме по свiту сивина,
Як син спитає: "Де наш батько, мамо?"
I мати знов тамує бiль сльозами:
"Була вiйна... Тодi була вiйна..."

Гучнiше вiд моторiв б'ється серце.
Хай ще поб'ється. Смерть твоя - банкрут.
Тобi вiйна - важкий поденний труд,
А смерть - всього лиш вiдступ
У безсмертя.

Життя, мов сигарета, догорить.
Все ближче танки.
Не спiши, юначе,
Ти перемiг тодi - я звiдси бачу,
Не поспiшай, солдате!
Покури...