З метою високої продуктивностi сiльськогосподарських тварин необ"хiдно вiдповiдно до їхнього напрямку виробництва оберiгати вiд крайових коливань температури. Тому важливо знати межi нейтральної температурної зони, всерединi яких всi бiологiчнi процеси в органiзмi перебiгають нормально .
Крiм меж термонейтральної зони, розрiзняють також верхню i нижню критичну температуру середовища. При температурах нижче чи вище критичних органiзм вже не може пiдтримувати постiйнiсть внутрiшнього середовища за допомогою терморегуляцiйних механiзмiв; наслiдком являється гiпотермiя, чи гiпертермiя i, якщо цi умови продовжуються довго настає смерть тварин. Якщо температура середовища виявляється нижче межi термонейтралi, у тварин настає стрес вiд холоду.
У корiв при голодуваннi критична температура вiдмiчається вже про +130С. якщо рiвень годiвлi вiдповiдає пiдтримуючому рацiону, то критична температура знижується до -50С, хоч при повноцiннiй годiвлi вплив холоду починає проявлятися лише при температурi -280С .
У великої рогатої худоби реакцiя на надлишок тепла проявляється порiв"няно швидко, навiть при температурах, якi людиною вiдчуваються як прохолоднi.
У телят вже при температурах середовища 15-200С спостерiгається швидке пiдвищення температури вух, як ознака пiдвищення iнтенсивностi кровопостачання шкiри. Випаровування через шкiру у великої рогатої худоби починає поступово пiдвищуватись при 160С, при 240С воно пiдвищується вже не так швидко i залишається майже на постiйному рiвнi. Випаровуванння води шкiрою стає максимальним при 300С, а при бiльш високих температурах пiдвищується випаровування за рахунок дихання. При зовнiшнiй температурi повiтря 410С, температура тiла пiдвищується до 400С, тварини явно вiдчували перевантаження, тяжко дихали i були в"ялi. У великої рогатої худоби ректальна температура пiднiмається вище 420С лише в дуже жаркому середовищi. При цьому рiзко зростає частота дихання (до 160 дихальних рухiв за хвилину), особливо при високiй вiдноснiй вологостi. Це може призвести до алкалозу, при якому пiдвищується pH кровi i знижується рiвень вуглекислого газу в нiй. На частоту пульсу температура впливає порiвняно мало.
Висока вологiсть повiтря в поєднаннi з високою температурою, дiють на велику рогату худобу негативно, приводячи до зниження надоїв i порушення загального стану (загальна в"ялiсть, зниження стiйкостi). При
низькiй вiдноснiй вологостi тварини добре переносять навiть високi
температури.
У корiв знижуються надої вже при температурi +210С. При температурi вище +290С продуктивнiсть рiзко падає, а при температурi бiля +400С практично припиняється. Зниження вживання корму починається дещо ранiше i вiдбувається швидше, чим зниження надоїв, що веде до зниження маси тварин.
Велика рогата худоба може з часом пристосуватись до порiвняно високих температур, причому велику роль тут вiдiграє породна належнiсть. При пiдвищеннi температури повiтря з 210С до 37,50С надої у голштинських корiв на протязi першого тижня зменшуються на 20-30% у джерейських - на 8%. Вживання корму у голштинських порiд знизилось на 20-30%, у джерейських зниження незначне. Приблизно через тиждень настає аклiматизацiя i надої знову стають нормальнi.
Думки вчених про вплив на молочну продуктивнiсть низьких температур протиречивi.
Лiбенберг вважає, що бiльш низька продуктивнiсть при безприв"язному утриманнi обумовлена, саме низькими температурами. Шропп i Лонер при морозах навiть -210С не вiдмiчали зниження продуктивностi.
Вмiст деяких компонентiв (наприклад, небiлковий азот, пальмiтинова i стеаринова кислота) в молоцi корiв в умовах високих температур при рiзнiй вiдноснiй вологостi пiдвищується, вмiст iнших (молочний жир, загальний вмiст сухих речовин, знежирений сухий залишок, загальний азот, лактоза), навпаки знижується.
Процент жиру при температурi вiд +21 до +270С знижується, але пiсля 270С зростає, в той час як вмiст знежиреного сухого залишку зазвичай падає. Висока температура приводить i до зниження лимонної кислоти, кальцiю i калiю, тодi як вмiст натрiю помiтно не змiнюється.
Низькi температури приводять до пiдвищення проценту жиру, причому ступiнь цього пiдвищення залежить вiд породи тварин. Наприклад, при одному i тому ж зниженнi температури вмiст жиру в молоцi джерейських корiв пiдвищаується на 10-35%, у голштинських же корiв цi змiни будуть незначними. Вмiст загального азоту, загальних сухих речовин i знежиреного сухого залишку при температурах нижче точки замерзання теж вище, чим при +100С. Таким чином при утриманнi корiв необхiдно враховувати вплив стрес - факторiв, в даному випадку температурних на молочну продуктивнiсть.