Знову думка вовтузиться в мозку
в намаганнi знайти слова
про кохання мого вiдголоски,
про мої безперечнi права
бути поруч, дивитися в очi,
цiлувати троянд пелюстки,
по стежинах блукати до ночi,
дорогої торкатись руки...
Годi вже! Я не хочу, не хочу
знову схожi писати рядки!
Я змiню поетичний почерк,
розмiшаю з думками думки,
щоб у цвiт зодягнулася мова,
у яскравi галузки тепла,
ароматом лилася бузково,
чарувала, плекала, вела...
Важко сум розливається воском,
По порожнiх тенетах клiтин...
Знову думка вовтузиться в мозку
В намаганнi притулок знайти.
жовтень, 1996
|