Не торкнуся тебе листами
про кохання своє нестямне,
не збентежу душi отрутою -
просто iндекси переплутаю,
напишу невiдому вулицю -
хай листи мої десь заблудяться,
i самотнiй поштар з цiкавостi
до нудоти їх начитається,
обпечеться об слово пристрасне -
i душа непомiтно вислизне,
щиромовством моїм пробуджена
вiд пустельного сну байдужого,
i блукати пiде мiж iншими
неприкаяними i грiшними,
i шукати тепла самiтницi.
I мою вiднайти насмiлиться...
А ти йтимеш по буднях, сяючий,
бо не знатимеш, випрядаючи
всепорядностi сiре прядиво,
що тебе на любов обкрадено.
17.01.04
|