ЗМIСТ

Замiсть вступу..........................................................................3

"ДОРОЖНЯ КАРТА" ТРАНСФОРМУВАННЯ

МОЛОДIЖНОЇ ПОЛIТИКИ.........................................................5

1. Європейський вимiр...........................................................6

2. Ключовi аспекти трансформування молодiжно§ полiтики.........12

Замiсть вступу.

Рiзноманiтним аспектам реалiзацi§ державно§ молодiжно§ полiтики в Укра§нi присвячена значна кiлькiсть наукових праць вiтчизняних учених. Зокрема, називають дослiдження М.Перепелицi, М.Головенька, М. Головатого, Є. Бородiна, С. Толстоухова, К.Плоский, В.Барабаш, Н.Черниш, О.Кулик, O.Мошнягул. Декiлька захищених дисертацiй (Л.Кривачук, А.Мiнаєв, Ю.Полiщук, М.Дiдух, В.Шульга, Ю.Криворученко, Ю.Щотова, Н.Юрiй, Р.Сторожук та iн.) дослiджують сучаснi соцiальнi та правовi аспекти реалiзацi§ молодiжно§ полiтики в Укра§нi та за кордоном. Цi дослiдження є значним внеском у теорiю, методологiю та практику реалiзацi§ державно§ молодiжно§ полiтики (ДМП) в Укра§нi. Сучаснi тенденцi§ визначають i сучаснi виклики, що потребують вiдповiдних рiшень задля сталого розвитку держави та суспiльства. Зокрема, це стосується розвитку участi молодi як активного громадянства та формування "молодiжного вимiру" в iнших галузях державного управлiння.

Пiд час незалежностi Укра§ни спроби активiзувати молодiжну участь неодноразово вживали як державнi установи, так i громадськi органiзацi§ за пiдтримкою мiжнародних органiзацiй. Можна стверджувати, що дiюча модель молодiжно§ полiтики в Укра§нi сформувалася ще в 1992-93 роках. Замiсть Комсомолу з'явився новий монополiст, УНКМО, а на змiну системи членства фiзичних осiб прийшла система формального членства органiзацiй у мега - об`єднаннi. Дослiдження на тему "чи§ приватнi iнтереси лобiювало УНКМО i яким чином?" було б цiкавим i зараз, однак перебуває поза рамками дано§ роботи. Положення монополiста УНКМО ставало непереборним бар'єром для доступу до ресурсiв iнших учасникiв, що викликало §хню протидiю. Однак, навiть пiсля визнання неконституцiйним монопольного положення УНКМО, ситуацiя практично не змiнилася. Пiдтвердження цьому легко знайти в статистичних звiтах. За даними щорiчного звiту "Про положення молодi в Укра§нi" [18] за 2006 рiк, рiвень участi молодi в громадських органiзацiях (є членами) перебуває на рiвнi 1,3%. I всього 2% молодих людей, якi вiдвiдують окремi заходи громадських органiзацiй. Через два мiсяцi були опублiкованi данi Євробарометра [72] (лютий 2007), якi вказують наступнi цифри участi молодi в дiяльностi органiзацiй. Рiвень участi в "пiвнiчних" кра§нах ЄС перебуває на оцiнцi 40%, в "пiвденних" - у дiапазонi 10-15%, в "нових" 10 державах - на рiвнi 10% i в Болгарi§, Румунi§ - 7%. Iнакше кажучи, рiвень участi молодi в Укра§нi бiльш нiж у два рази гiрше, нiж найнижчий з виявлених показникiв у кра§нах ЄС. Ця проблема була вiдзначена й Мiнiстром Укра§ни по справах родини, молодi й спорту [28]. Даний рiвень участi молодi зберiгається протягом бiльше 15 рокiв, що дозволяє його розглядати як стабiльний iндикатор дiючо§ моделi державно§ молодiжно§ полiтики. Таким чином, змiна рiвня участi молодi без якiсного реформування ДМП неможливо.

На Парламентських слуханнях про Становище молодi в Укра§нi (2006) вiдзначалося, що молодь усунули вiд вирiшення §§ проблем. А результатом стала втрата вiдповiдальностi само§ молодi за те, що вiдбувається: не маючи вiдношення до вироблення й реалiзацi§ молодiжно§ полiтики, молодь не вiдчуває i вiдповiдальностi за наслiдки чи§хось рiшень стосовно молодi, власно§ громади, суспiльства та кра§ни. Молодь залишилася в якомусь паралельному свiтi, система цiнностей якого визначалася кiм завгодно, але не державною полiтикою стосовно молодi. Яких результатiв чекати вiд 15 рокiв "полiтики розвитку безвiдповiдальностi молодi"? результатами стали безвiдповiдальна поведiнка молодi не тiльки щодо чи§хось рiшень вiдносно не§, але i на жаль вiдносно власного життя. Наслiдки широко вiдомi: епiдемiя розповсюдження ВIЛ\СНIД серед молодi, колосальний зрiст наркоманi§, пiдвищення вдвiчi рiвня правопорушень у молодiжному середовищi, нiвелювання поваги до працi, мотивацiя на одержання диплома, а не освiти та багато iнше. Суспiльство сплачує величезну цiну за таку полiтику. Навiть приблизнi пiдрахунки, скiльки реально має коштувати бюджетам всiх рiвнiв витрати на боротьбу з негативними наслiдками в молодiжному середовищi, визначають суми, якi значно перевищують можливостi укра§нсько§ економiки. Необхiднi кардинальнi змiни дiючо§ системи.

Разом iз цим усе бiльше фахiвцiв звертає увагу на взаємозв'язок мiж рiвнем рiшення проблем i громадською участю. Розвиток молодiжно§ участi й "компонент молодi" у сумiжних полiтиках увiйшли до основи авторських моделей у 2005 роцi. Саме за цими напрямками декiлька мiсяцiв тому (листопад 2009 року) Європейський Союз вирiшив вибудувати своє оновлене рамкове спiвробiтництво в молодiжнiй сферi (на перiод 2010 - 2018 рокiв) для побудови само§ конкурентоспроможно§ й наукомiстко§ економiки у свiтi [54]. Упевнений, що така мета вiдповiдає i прагненням укра§нського народу та сподiваюсь, що в Укра§нi є зацiкавленi в цьому дiячi як мiсцевого, так i нацiонального рiвнiв. Саме для державних дiячив Укра§ни у широкому розумiннi (в сферi державного управлiння, громадянського суспiльства, бiзнесу) створена ця робота.

Мета цiє§ роботи - формувати коло практичних рекомендацiй щодо створення державно§ молодiжно§ полiтики як ефективного iнструменту розвитку громад, держави та суспiльства, на пiдставi дослiдження сучасних тенденцiй. Робота є продовженням попереднiх публiкацiй, а саме: теоретичних дослiджень, наведених у роботi "3D моделювання молодiжно§ полiтики", практичне пiдтвердженя та пiлотне впрвадження наданi у роботi "Республiка Молодi".

"ДОРОЖНЯ КАРТА"

ТРАНСФОРМУВАННЯ МОЛОДIЖНОЇ ПОЛIТИКИ

У сучасний перiод для трансформування молодiжно§ полiтики Укра§ни в ефективний iнструмент розвитку громади, держави та суспiльства потрiбно визначити найбiльш суттєвi внутрiшнi та зовнiшнi можливостi. Звичайно, сусiдство iз ЄС та Росiєю має враховуватись та аналiзуватись стосовно таких можливостей. Але маю пiдкреслити, що питання розглядається не стiльки в площинi добросусiдских вiдношень (це питання є досить зрозумiлим для багатьох фахiвцiв), а саме в площинi розвитку укра§нских громад, держави та суспiльства. Визначення найбiльшо§ прагматично§ користi для Укра§ни потребує бiльш глибокого розумiння системи управлiння в iнституцiях ЄС та Росi§. Якщо система управлiння в Росi§ вiдноситься до третього рiвня (державний) та є навiть iнтуiтивно зрозумiлою порiвняно iз аналогичними системами. Управлiння в ЄС вiдноситься до 4-го рiвня (мiждержавний рiвень) i має великi вiдмiнностi. В якостi прикладу достатньо згадати про багаторiчну вiдсутнiсть права законодавчо§ iнiциативи Европейсього Парламенту, що суттєво його вiдрiзняє вiд нацiональних парламентiв. Отже, перш нiж розглянути вiдповiднi рекомендацi§, потрiбно ознайомитись iз роллю європейсько§ молодiжно§ полiтики, §§ правовими основами, процедурою прийняття рiшень та роллю основних iнституцiй ЄС у сферi молодiжно§ полiтики (iнформацiя стисло надається за матерiалами роботи "Молодiжна полiтика ЄС, РЄ, ООН")

1. Європейський вимiр.

Роль Європейсько§ молодiжно§ полiтики, правовi основи, процедура прийняття рiшень. Європейська комiсiя вiдзначає на своєму офiцiйному сайтi, що включення "молодi" як концепцi§ в Європейську полiтику являє собою вiдносно недавнє явище. Комiсiя вiдзначає також i основну особливiсть для сучасних молодих європейцiв - це поколiння живуче в умовах швидко мiнливих соцiальних, демографiчних, економiчних i технологiчних умов. Вiдповiдно визначається й роль Європейсько§ молодiжно§ полiтики - бути спрямовано§ на задоволення мiнливих очiкувань молодi в процесi §хнього залучення в розвиток суспiльства.

Європейська Комiсiя вiдзначає вiдправним пунктом Маастрихтський договiр, що в 1993 роцi розширив сферу полiтики ЄС включенням молодiжно§ полiтики, завдяки статтi 149 ј 2. У цiй статтi передбачаються молодiжнi обмiни й обмiни соцiальних педагогiв (socio-educational instructors). На вiдмiну вiд Європейсько§ комiсi§ Європейський парламент указує як правовi основи й статтю 150, тому що вiдповiдно до не§ заходу щодо сприяння професiйнiй пiдготовцi також прямо ставляться до молодих людей. Таким чином, можна вважати, що правова основа європейсько§ молодiжно§ полiтики була закладена в 1993 роцi Маастрихтським договором, зокрема, стаття 149 i стаття 150 Договору ЄС.

Прийняття рiшень по дiях, що пiдпадає пiд статтi 149 i 150, повинне вiдбуватися по процедурi спiльного прийняття рiшень (codecosion). Європейський парламент указує також на те, що в сферi молодiжно§ полiтики немає положень, що зобов'язують гармонiзувати законодавства кра§н-членiв, а в основному приймаються рекомендацi§.

Це ж джерело вказує, що з набранням чинностi Лiсабонським договором додається ще одне завдання ЄС у сферi молодiжно§ полiтики: заохочення участi молодих людей у демократi§ в Європi (статтi 149, 150 нового "Договору про функцiонування Європейського Союзу"). Дiти й молодi люди одержать вигоду iз цiлей ЄС в iнших областях, таких як освiта й пiдготовка кадрiв, охорона здоров'я, або вiдносно прав дiтей i молодi. Увага звертається також на Хартiю фундаментальних прав. Вона включає статтю про права дiтей (ст. 24) i статтю, що забороняє дитячу працю й забезпечує захист молодих людей на робочому мiсцi (ст. 32). З набранням чинностi Договору, Хартiя основних прав набуватиме чинностi закону (стаття 6), повiдомляє офiцiйний сайт Європейського парламенту.

Разом iз цим, як роз'яснила Європейська Комiсiя на запит у рамках цiє§ роботи, оновленi рамки Європейського спiвробiтництва в молодiжнiй сферi до 2018 року приймалися в 2009 роцi на основi вiдкритого методу координацi§, що вiдноситься до мiжурядового спiвробiтництва, а не процедурах, передбачених договорами.

Роль основних європейських iнституцiй.

Європейський парламент (ЄП). Профiльний комiтет, вiдповiдальний за молодiжну полiтику - Комiтет Культури й Освiти ЄП (the CULT Committee). Слiд зазначити, що до компетенцi§ цього комiтету ставиться й спiвробiтництво iз третiми кра§нами в областi культури й освiти, а також зв'язку з вiдповiдними мiжнародними органiзацiями й iнститутами. Головує в Комiтетi Дорiс Пек (Нiмеччина, група Європейсько§ народно§ партi§). Контакти Комiтету: [email protected]. На офiцiйному сайтi ЄП викладенi ключовi позицi§ європейсько§ молодiжно§ полiтики. ЄП вiдзначає свою провiдну роль у створеннi Європейсько§ Волонтерсько§ служби й просування молодiжного обмiну, якi ЄП просував ще з 1983 року. ЄП також просуває встановлення мiцно§ правово§ основи для європейсько§ молодiжно§ полiтики. Пiсля прийняття Маастрихтського й Амстердамського договорiв, ЄП придбав значний вплив на полiтику в цiй областi, оскiльки всi рiшення тепер приймаються вiдповiдно до процедури codecision (спiльного прийняття рiшень) i квалiфiковано§ бiльшостi при голосуваннi в Радi ЄС. У процесi прийняття "Молодь у Програмi дiй", ЄП призвав до значного збiльшення бюджетних асигнувань i до спрощеного доступу до заходiв. ЄП також пiдкреслив, що молодi люди з iнвалiднiстю повиннi бути включенi на рiвних пiдставах, з метою запобiгання дискримiнацi§. ЄП також вiдiграє важливу роль у питаннях прав дитини. У письмовiй заявi в 2005 роцi, 367 депутатiв ЄП призвали Комiсiю до створення єдиного телефонного номера в Європi для дитячих лiнiй допомоги. Для заохочення молодих людей самостiйно реалiзувати власнi європейськi проекти ЄП i Фонд International Charlemagne Prize of Aachen заснували в 2008 роцi the European Charlemagne Youth Prize. Премiя присуджується проектам, якi сприяють європейському й мiжнародному взаєморозумiнню, сприянню розвитку загального почуття європейсько§ iдентичностi й iнтеграцi§, i демонструють практичнi приклади європейцiв живучих разом як одне спiвтовариство.

З iншого боку, iнформацiя про молодiжну полiтику у вiдповiднiй статтi на офiцiйному сайтi ЄП (the fact sheet on youth policy) не вiдновлялася з липня 2008 року по травень 2010! Крiм цього, питання молодiжно§ полiтики не ввiйшли в попереднiй перелiк прiоритетiв вiд парламентських комiтетiв опитувальника кандидатiв в Єврокомиссию, обов'язкових для розгляду на парламентських слуханнях щодо затвердження складу Комiсi§. Цi факти викликали сумнiву стосовно ставлення ЄП до молодiжно§ полiтики, i викликали необхiднiсть уточнити ситуацiю в рамках цього дослiдження. У процесi спiлкування з адмiнiстратором цього Комiтету ЄП у сiчнi 2010, удалося з'ясувати, що планується оновлення iнформацi§, а вiдповiднальний експерт ЄП з цього питання, Goncalo Macedo, люб'язно надав деякi сво§ матерiали стосовно молодiжно§ участi й основних тенденцiй європейсько§ молодiжно§ полiтики для вiльного використання в цiє§ роботi.

Рада Європейського Союзу (Рада ЄС). Молодiжна полiтика ставиться до дев'ято§ конфiгурацi§ Ради ЄС "Освiта, Молодь i Культура" (EYC). Представлена на офiцiйному сайтi Ради ЄС у роздiлi дано§ конфiгурацi§ iнформацiя, дає дуже поверхневе подання європейсько§ молодiжно§ полiтики. Бiльш цiкавим є розгляд iнформацi§ засiдань i вiдповiдних обговорень. Наприклад, за 2009 рiк вiдбулося 4 засiдання: два в першому пiврiччi пiд час головування Чехi§ й два в другому пiврiччi пiд час головування Швецi§. Основним предметом обговорення на першому засiданнi (лютий 2009) став Європейський Молодiжний Пакт. У результатi був прийнятий ряд ключових звернень Ради ЄС вiдносно Пакту i Європейського спiвробiтництва в сферi молодiжно§ полiтики Європейськiй Радi, якi §м були розглянутi на засiданнi 19-20 березнях. До засiдання Комiтету постiйних представникiв 29 квiтня була досягнута одностайна згода вiдносно висновкiв по оцiнцi поточного європейського спiвробiтництва в областi молодiжно§ роботи i §х перспективних. При формуваннi висновкiв було прийнято до вiдома повiдомлення (комюнiке) Європейсько§ Комiсi§ вiд 27 квiтня про Стратегiю ЄС для молодi. Таким чином, на другому засiданнi Ради ЄС у травнi 2009 запропонованi висновки як вiдносно оцiнки дiючо§, так i перспективи молодiжно§ полiтики були затвердженi. Якщо третє засiдання (14.09.09) було присвячено пiдтримцi сектора європейсько§ кiнематографi§, то на четвертому й останнiм засiданнi Ради ЄС в 2009 роцi (26-27 листопада) було прийнято кiлька важливих рiшень у сферi молодiжно§ полiтики.

По-перше Рада ЄС затвердила 2011 рiк як Європейський рiк волонтерського руху для розвитку активного громадянства. Цiкаво, що це на вiдмiну вiд iснуючо§ практики в Укра§нi таке оголошення не є декларативним: на впровадження даного рiшення передбачено фiнасування у розмiрi 8 млн. євро на 2011 рiк.

По-друге (по черзi, а не за значенням), Рада ЄС провела обмiн думками та прийняла оновлену рамкову угоду Європейського спiвробiтництва в молодiжнiй сферi, що охоплює перiод з 2010 по 2018 роки. Рада ЄС затвердила вiдповiдне повiдомлення на грудневому засiданнi Європейсько§ Ради як внесок молодiжно§ сфери для вiдображення в пост-лiсабонськiй стратегi§ (пiсля 2010). Текст повiдомлення чiтко позначив два ключових документи (European Youth Pact, European cooperation in the youth field for 2010-2018), яким вiдведена роль стратегiчно§ основи європейсько§ молодiжно§ полiтики до 2018 року. При цьому Рада ЄС позицiює Європейський Молодiжний Пакт як один з iнструментiв досягнення завдань Лiсабонсько§ стратегi§ росту й робочих мiсць, затверджений у цiй якостi Європейською Радою в березнi 2005 року, а вiдповiдно в оновленiй рамковiй угодi пiдкреслюється термiнова необхiднiсть боротьби з високим рiвнем безробiття серед молодi в ЄС. Проте, дане повiдомлення не було включено в перелiк розглянутих питань на грудневому засiданнi Європейсько§ Ради, що є досить нетиповим до практики складання §§ порядку засiдань.

Європейська Комiсiя (Комiсiя).

Iз трьох iнституцiй найбiльш повно молодiжна полiтика вiдображена на офiцiйному сайтi Комiсi§. Як вiдомо в сiчнi 2010 новий склад Єврокомiсi§, проходив процедуру затвердження в Європейському парламентi. Кандидатом на посаду профiльного члена Еврокомiсi§ (Освiта, Культура, Багатомовнiсть й Молодь) -була запропонована Андрула Василiу (Androulla Vassiliou), 1943 року народження з Кiпру. Протягом спостереження питань кандидатовi, якi транслювалися он-лайн на сайтi ЄП. Задля цiє§ роботи потрiбно визначити епiзод iз членом Європарламенту вiд Польщi, який цiкавився ставленням кандидата до можливостей фiнансування дiй iз сусiднiми кра§нами в рамках європейських молодiжних програм. Побудувавши свою вiдповiдь iз акцентом на можливостi тако§ участi в програмi Марi§ Кюрi, Андрула Василiу фактично змусила польського парламентаря задати своє питання повторно. У рамках цього епiзоду можна вiдзначити як традицiйну пiдтримку Укра§ни з боку польських представникiв, так i досить стриману позицiю А. Василiу. Крiм цього, варто врахувати §§ попереднiй досвiд (iнiцiатива з дiтьми-iнвалiдами на Кiпрi, а також сфера медицини в ЄС), де молодь виступала в ролi споживача певних послуг.

Ранiше, з 1.10.09 Maros Sefcovic (Словаччина) був членом Комiсi§, вiдповiдальним за Освiту, Професiйну пiдготовку, Культуру й Молодь.

У молодiжнiй сферi Комiсiя має подвiйну мiсiю: розвивати рамки полiтичного спiвробiтництва й управляти програмою "Молодь у Дi§". Мiсiя знайшла вiдбиття в профiльнiй структурi, що називається Генеральний Директорат Освiти й Культури Європейсько§ Комiсi§, (DG EAC) i має два молодiжних пiдроздiли:

Ј Пiдроздiл D1, вiдповiдальне за полiтичнi аспекти,

Ј Пiдроздiл D2, вiдповiдальна за керування програмою "Молодь у Дi§".

Пiдроздiли повиннi також тiсно спiвробiтничати для забезпечення оптимально§ взаємодi§ мiж цими двома основними сферами. Разом iз цим кожна з них має й свою структурну специфiку.

Розвиток молодiжно§ полiтики. Держави-члени ЄС розвивають свою власну нацiональну молодiжну полiтику, а на рiвнi ЄС вони створили основу для спiвробiтництва. Найбiльш важливу роль грає Рада Мiнiстрiв, вiдповiдальних за молодь (Council of Youth Ministers), де приймаються всi рiшення. Молодiжна робоча група (Youth Working Party), що складається iз представникiв мiнiстерств молодi в державах-членах, готовить засiдання Ради. Комiсiя координує й сприяє спiвробiтництву мiж державами-членами.

Реалiзацiя програми "Молодь у Дi§". Програмний комiтет, що складається iз представникiв всiх кра§н, на котрих поширюється програма, проводить сво§ засiдання не рiдше двох разiв у рiк, щоб контролювати й координувати реалiзацiю програми "Молодь у Дi§". Це головний орган, що приймає рiшення, через якi держави-члени ЄС i iншi програмнi кра§н беруть участь у керуваннi програмою.

Нацiональнi влади також вiдповiдають за висування й створення Нацiональних Агенцiй у сво§х кра§нах. Нацiональнi Агенцi§ вiдповiдають за керування програмою на нацiональному рiвнi шляхом надання вiдповiдно§ iнформацi§ й пiдтримки проектiв промоутерiв, шляхом вiдбору й монiторингу проектiв, а також по керуванню фондами ЄС. Подiбна децентралiзована система керування (на якi доводиться бiльша частина програмних засобiв) забезпечує близькiсть до нацiональних реалiй бенефiцiарiв i активно§ пiдтримки проектiв претендентiв.

Деякi спецiальнi заходи програми "Молодь у Дi§" управляються на центральному рiвнi Виконавчим Агентством з питань Освiти, Культури й Аудiовiзуальних засобiв (EACEA). З метою пiдвищення якостi проектiв, Комiсiя також створила мережу тематичних i регiональних ресурсних центрiв SALTO (Support, Advanced Learning and Training Opportunities). Цi центри надають ресурси, iнформацiю й займаються пiдготовкою кадрiв для пiдтримки Нацiональних Агентств i молодiжних працiвникiв. Для надання велико§ iнформацi§ про мобiльнiсть, освiту й можливостi для навчання молодих людей по всiй Європi, Комiсiя фiнансує мережу Евродеск. Нацiональнi вiддiлення Евродеск можна знайти в бiльшостi кра§н реалiзацi§ програм. Бiльш детальнiше дослiдження европейсько§ молодiжно§ полiтики, а також §§ сучасних тенденцiй представлено у роботi "Молодiжна полiтика ЄС, РЄ, ООН" (росiйською мовою).

2. Ключовi аспекти трансформування молодiжно§ полiтики.

На пiдставi вищевикладеного формуються та з урахуванням висновкiв попереднiх робiт ("3D моделювання молодiжно§ полiтики", "Республiка Молодi" та iншi) пропонуються наступнi рекомендацi§ для 4-х рiвнiв:

1-й рiвень (територiальна громада). Для впровадження ефективно§ й сучасно§ моделi мунiципально§ молодiжно§ полiтики, орiєнтовано§ на розвиток участi молодi в рiшеннi проблем територiально§ громади варто виконати три основнi рекомендацi§:

1) використовуючи запропоновану систему оцiнки, зробити вiдповiднi вимiри, якi дозволять сформувати цiлiсну картину в данiй галузi. Це буде вiдправний пункт, стосовно яко§ можна оцiнювати будь-якi наступнi дi§;

2) на пiдставi отриманих даних розробити й прийняти кiлька нормативних документiв, включаючи стратегiю й програму (типовi документи, рекомендованi структури й iнструментарi§ надаються в рамках експертного супроводу);

3) впровадити модель, сформувавши iнiцiативну групу (штаб) та опираючись на рекомендований механiзм iнвестування дано§ сфери (докладнiше дивiться для 3-го й 4-го рiвнiв).

Одним iз ключових компонентiв завжди є кадри, а найбiльш слабкою ланкою - вiдсутнiсть належно§ компетенцi§. Експертний супровiд сертифiкованим фахiвцем з моделювання молодiжно§ полiтики є важливою умовою успiху при реалiзацi§ у вашiм населеному пунктi. Бiльш докладно про експертний супровiд можна довiдатися звернувшись до автора, або слiдкуйте за анонсами на сайтi www.georgienko.com . Для роботи з розвитку участi молодi буде корисний механiзм "Конструктивний дiалог" (докладнiше дивиться "Молодiжна полiтика ЄС, РЄ, ООН").

2-й рiвень. На цьому рiвнi можна розглядати рiзнi форми об'єднання територiальних громад, як у рамках адмiнiстративних районiв та областей, так i по iнших ознаках, якi порахують доцiльними в данiй сферi самi громади на рiвнi "горизонтальних зв'язкiв".

Ключовим принципом роботи є Вiдкритий Метод Координацi§, прийнятий у ЄС (докладнiше дивиться "Молодiжна полiтика ЄС, РЄ, ООН"). Проведена оцiнка на 1-му рiвнi надає змогу порiвнювати виявленi iндикатори стану розвитку участi молодi своє§ громади з iндикаторами iнших громад на 2-му рiвнi, i оцiнювати ефективнiсть тих або iнших управлiнських дiй. Це дозволяє заощадити значнi кошти, а також постiйно обовлювати данi про найбiльш успiшнi дi§, що має складати завдання для управлiння на обласному рiвнi.

Ключовi завдання районних i обласних державних адмiнiстрацiй (аналогiчно для виконавчих органiв мiсцевого самоврядування) у рамках реформовано§ державно§ молодiжно§ полiтики:

1. Сприяння поширенню мунiципально§ моделi молодiжно§ полiтики у вiдповiдних територiальних громадах.

2. Забезпечення функцiонування Вiдкритого Методи Координацi§ й регулярно§ оцiнки розвитку молодiжно§ участi по запропонованiй системi.

3. Координацiя "основного потоку" в iнших галузях.

4. Подолання проблеми соцiального виключення молодi територiальних громад, що не мають доступу до Iнтернет.

Так само як i для першого рiвня рекомендується експертний супровiд сертифiкованим фахiвцем для успiшно§ реалiзацi§.

3-й i 4-й рiвнi (державна молодiжна полiтика й участь у мiжнародних конфiгурацiях).

В умовах економiчного спаду й зростаючо§ конкурентно§ боротьби за iнвестицi§ й ресурси при посиленнi процесу глобалiзацi§, Укра§на може домогтися значних результатiв уже в середньостроковiй перспективi, сконцентрувавшись на трьох основних напрямках:

1) Реформування молодiжно§ полiтики в Укра§нi, на пiдставi запропонованих пiдходiв i моделей, переорiєнтовуючи §§ на розвиток участi молодi та формування "основного потоку" в iнших галузях.

2) Активiзацiя мiжнародного спiвробiтництва у сферi молодiжно§ полiтики.

3) Сприяння формуванню ролi мiсцевих громад як одного iз ключових iнвесторiв дано§ сфери.

Коментар стосовно мiжнародного спiвробiтництва. Знання ринку життєво важливо для будь-якого бiзнесу й публiчного управлiння. Процес управлiння стає безглуздим без даних зворотного зв'язку i §хнього осмислення. Вiдсутнiсть адекватного рiвня фiнансування цього компонента, а також цiлого ряду необхiдних методик його оцiнки є основними причинами, що ведуть до профанацiй у данiй сферi. Таким чином, в рамках другого напрямку найбiльший iнтерес викликає самий дорогий ресурс - iнформацiя (методологiя й аналiтичнi данi). "Синхронiзацiя галузей" у сферi молодiжно§ полiтики Укра§на - ЄС може стати як вирiшенням питань якостi екстраполяцi§ використовуваних даних, так i iнвестицiєю в перспективну участь Укра§ни в глобальному ринку. Пiдготовка декiлькох спецiалiзованих мозкових центрiв на базi дiючих ВНЗ i органiзацiя iнформацiйно§ логiстики - це найбiльш реалiстичне вирiшення цього питання. Його вартiсть у сотнi разiв менш, нiж витрати ЄС, кра§н-учасниць ЄС, або Росi§ на проведення вiдповiдних дослiджень та отримання цiє§ iнформацi§ для галузi. Разом iз цим напрямком аналогiчну вартiсть та користь для Укра§ни має ще декiлька прiоритетiв на 4-му рiвнi.

Коментар стосовно громади як iнвестора. Найбiльш звичний механiзм iнвестування в сферу молодiжно§ полiтики виглядає як обов'язкове й примусове iнвестування через:

податки -> мiсцевi бюджети -> мiсцевi молодiжнi програми.

Однак, перiод економiчного спаду неминуче супроводжується скороченням "пакета молодiжних акцiй" в iнвестицiйному портфелi органiв державно§ влади й мiсцевого самоврядування. Вони прагнуть мiнiмiзувати свою присутнiсть на ринку пiд назвою "молодiжна полiтика". На вiдмiну вiд них, iншi iнститути й суб'єкти мiсцево§ громади залишаються активними учасниками цього ринку. У першу чергу, в основi iнвестицiй з боку iнституту сiм`§ - традицiйна турбота рiдних i близьких про сво§х дiтей, про §х виховання, одержання знань, навичок, гiдного мiсця на ринку працi або само зайнятостi. Не менш важливий вплив тих, чий бiзнес так чи iнакше пов'язаний з цiєю цiльовою групою. Найчастiше цi двi групи учасникiв ринку змушенi активiзуватися, заповнюючи виникаючу нiшу внаслiдок скорочення державних i мiсцевих програм. Однак, достеменно вiдомо, що цi учасники ринку нiколи не використовують для власних цiлей вищезгаданий механiзм iнвестування через податки. Мiнiмiзацiя ролi публiчних органiв влади як iнвесторiв - це найбiльш сприятливе середовище для розвитку лiберального iнструментарiю iнвестування. Цей iнструментарiй залишається маловiдомим у пост-радянськiй Укра§нi, але високо ефективним. Активна дiяльнiсть, спрямована на пiдтримку учасникiв ринку по впровадженню лiберальних механiзмiв iнвестування, здатна значно пiдсилити роль мiсцевих громад як одного iз ключових iнвесторiв дано§ сфери.

Якщо перший напрямок (розвиток мiжнародного спiвробiтництва) дозволяє побудувати систему ефективного керування, зменшуючи при цьому в сотнi разiв найважливiшi витрати, то другий напрямок дозволяє досягти рiвня iнвестування в дану сферу, що може в сотнi разiв перевищувати бюджетне фiнансування на першому й другому рiвнях.

Основнi завдання на 3-му рiвнi:

1. Провести трансформування полiтики Укра§ни вiдносно молодi в iнструмент розвитку громад, держави та суспiльства шляхом розробки на базi запропоновано§ моделi та затвердження як Законiв Укра§ни: а) Нацiонально§ Доктрини молодiжно§ полiтики в Укра§нi, б) Стратегi§ молодiжно§ полiтики в Укра§нi до 2018 року; як державну програму - трирiчнi програми дiй стосовно реалiзацi§ Стратегi§.

2. Розробити методологiю та запровадити координацiю "основного потоку" в iнших галузях.

3. Сформувати нову конфiгурацiю центрального керування в цiй галузi, здатного ефективно вирiшувати поставленi завдання на основi партнерсько§ участi молодi й висококвалiфiкованого експертного супроводу.

4. Забезпечити реалiзацiю iнтересiв Укра§ни в данiй сферi на 4-му рiвнi.

У рамках першого завдання важливо не тiльки прийняття згаданих документiв як таких. Ключовим є §х наповнення, здатне (або нездатне) сформувати необхiднi умови для функцiонування сучасно§ моделi. Пiд час складання державних програм реалiзацi§ Стратегi§ може бути корисним пiдхiд формування матрицi основних "iнвесторiв у молодь", iз зазначенням розмiру §хнiх iнвестицiй i отриманого прибутку (з урахуванням розмiру й форми), вiдповiдно проводиться угруповання iнвесторiв за визначенням §х частки. Як правило, цей аналiз дозволяє бiльш чiтко розумiти причини наявних наслiдкiв (соцiально-економiчного положення молодi), а також важливий для визначення балансу сил i наступних дiй по виведенню iз цiє§ рiвноваги для проведення реальних змiн i перетворень.

У рамках другого завдання важливо використовувати ресурс четвертого рiвня, тобто використовувати данi й технологi§, а особливо методики й параметри, i сформувати порiвнянний укра§нський аналог для реалiзацi§ молодiжного "основного потоку" в iнших галузях. Варто пам'ятати, що саме це завдання Всесвiтнiй банк назвало як одну з найбiльш складних. У роботi "Молодiжна полiтика ЄС, РЄ, ООН") наведенi данi 2009 року по тенденцiях i проблемам мiжсекторального пiдходу й "вiдкритого потоку" в ЄС. Дане завдання вимагає бiльш серйозного вивчення й створення продукту не менш вiдпрацьованого, чим запропонована модель розвитку молодiжно§ участi. Найважливiша iнтелектуальна iнвестицiя у цьому напрямку очiкується у груднi 2010 року, коли вiдповiдно робоча група має презентувати результати сво§х розробок з цього питання на засiданнi Ради ЕС.

Деякi аспекти для третього завдання (механiзм Конструктивного дiалогу) представлений у роботi "Молодiжна полiтика ЄС, РЄ, ООН". Важливе значення має розробка нових структурних схем i вiдповiдного iнституцiонального закрiплення принципово ново§ концепцi§ "Cloud" молодiжно§ полiтики 3-го рiвня, що має подiбнiсть iз концепцiєю "Cloud" вiд Google.

У рамках 4-го завдання фактично реалiзується другий прiоритетний напрямок по активiзацi§ мiжнародного спiвробiтництва в областi молодiжно§ полiтики, про яку написане вище. Як практичнi рекомендацi§ в напрямку ЄС можна вiдзначити наступне:

1. Експерти вказують на передумови створення бiльше цiлiсно§ й постiйно§ структури на рiвнi ЄС, на якiй буде базуватися проведення "Конструктивного дiалогу". Серед iнших причин найбiльш значною можна назвати обґрунтовану потребу Європейського парламенту в механiзмi вiдповiдного впливу пiсля набрання чинностi Лiсабонською угодою. Справа в тому, що ЄП не має формально§ ролi в дiючому Вiдкритому Методi Координацi§, а впливати тiльки через процедуру спiльного прийняття рiшень пiд час прийняття Європейських програм для молодi або аналогiчних рiдких подiй не може бути задовiльним рiшенням. 10 грудня 2009 року Європейський Молодiжний Форум поширив прес-релiз про створення нового iнструмента ЄП "для кращого розумiння молодi" - трансверсально§ iнтегрупи ЄП з питань молодiжно§ полiтики [44], хоча пiдтвердження цiє§ iнформацi§ одержати поки не вдалося.

2. Таким чином, розумiючи потреби ЄП у данiй сферi можна сформувати певний iмпульс через механiзм "Комiтет парламентського спiвробiтництва", окремо формуючи напрямок на профiльний Комiтет ЄП.

3. Європейська Комiсiя. На пiдставi пункту дослiдження щодо Європейського вибору, пiсля затвердження Андрули Василiу, варто проводити ретельний монiторинг §§ дiяльностi. Бiльш привабливою є перспектива розвитку експертного спiвробiтництва з Пiдроздiлом D1, вiдповiдальне за полiтичнi аспекти, Генерального Директорат Освiти й Культури Європейсько§ Комiсi§, (DG EAC), керiвником якого є Сергiй Копердак.

4. Найбiльш перспективним напрямком у частинi розвитку спiвробiтництва з Європейською Комiсiєю є Верховний представник ЄС iз закордонних справ i полiтики безпеки. Даний напрямок вимагає формування окремо§ стратегi§ досягнення.

5. Офiцiйний процес "синхронiзацi§ молодiжно§ полiтики" з ЄС варто проводити в рамках механiзму "Комiтет з питань спiвробiтництва" (7-го пiдкомiтету). Показова iсторiя роботи пiдкомiтету: створений в 1998 роцi пiдкомiтет зiбрався на перше засiдання в 2006, причому молодiжне питання було у порядку денному.

Хоча з вищезгаданих причин значна кiлькiсть роботи висвiтлює европейське спрямування, але досить показовими є також сучаснi тенденцi§ молодiжно§ полiтики в Росi§. Значний час оновлення молодiжно§ полiтики зв`язували iз iм`ям Владiслава Суркова, а також визначило фiгуру та роль Василя Якеменко. Моделюванням державно§ молодiжно§ полiтики в Россi§ у змозi займатись досить вузке коло зацiкавлених осiб. З iншого боку, на програмному та проектному рiвнях використовуються рiзноманiтнi технологi§ роботи з молоддю на високому фаховому рiвнi. Насамперед треба вiдзначити значний фаховий рiвень кола спецiалiстiв, що мають вiдношення до вiдомого проекту "Селiгер". За останнi роки кiлькiсть нацiональних програм РФ значно скоротилось (iз понад 60 до 11), але молодiжна програма увiйшла до фiнального складу таких програм, що демонструє реальнi приоритети державно§ полiтики Росi§. Нова федеральна цiльова програма "Молодь Росi§ 2011-2015" має сфокусувати дiяльнiсть за 4-ма прiоритетами: толерантнiсть, волонтерство, пiдтримка талановито§ молодi та iсторiко-патриотична просвiта. Експерти вiдзначають спiввiдношення цих напрiмiв iз моделями сумiщено§ системи В.Р. Попова - В.М. Георгiєнка: толерантнiсть - адаптацiя, просвiта - виховання, талановита молодь - розвиток, волонтерство - участь. Серед вищих навчальних закладiв треба окремо вiдзначити роль Московського державного гуманiтарного iнституту iм. М.А. Шолохова у пiдготовцi кадрiв, а також Академiю державно§ служби за основним напрямком. Росiйська Федерацiя має виликий фаховий потенцiал i значну кiлькiсть рiзноманiтних дослiджень молодi, якi є дуже важливими щодо бiльшого розумiння молодi та корегування вiдповiдних прiоритетiв державно§ та мiсцево§ полiтики. У напрямку розвитку експертно§ взаємодi§ можна вiдзначити iнiцiативу ОРIДУ НАДУ (Укра§на) i ПЗАДС (Росiя) по створенню мiжнародного науково-дослiдного центру з питань молодiжно§ полiтики. Формування такого експертного мозкового центру може суттєво вплинути на розвиток цiє§ сфери не тiльки двох кра§н, але i в iнших кра§нах регiону.

* всi посилання на джерела [х] и доступнi на авторському сайтi www.georgienko.com

при використаннi матерiалiв публiкацi§ посилання на автора є обов`язковими.

Вадим Георгiєнко, 2010.