Семунд Мудрий. Перша пiсня про Хельгi Вбивцю Хундiнга

Перша пiсня про Хельгi Вбивцю Хундiнга

Тут починається сказання про Хельгi Вбивцю Хундiнга i Хьодбродда.

Пiсня про Вольсунгiв

За давнiх-давен

горлали орли,

падали води

в Горах Небесних;

Хельгi тодi,

сильного духом,

Боргхiльд родила

там у Бралундi.

Нiч була в хатi,

норни з'явились,

щоби шляхетному

долю назвати;

князю судили

славним зробитись,

i серед конунгiв

кращим прозватись.

Пряли спересердя

вони долi пряжу,

аж у Бралундi

стiни здригались;

нитку вони

звили золоту,

до мiсяця зали

її прив'язали.

На схiд i на захiд

кiнцi розвели,

конунгу землi

у владу вiдмiряли;

Нерi сестра

кинула нитку

шляхом пiвнiчним,

судила йому

тi землi тримати.

Одне було горе

в Iльвiнга сина

й у жiнки його,

що радiсть родила;

крук мовив круку, -

голодний сидiв

серед гiлля:

"Звiстку я знаю.

Стоїть у бронi

Сiгмунда син,

вiк йому - день,

i день його нинi настав;

гострiї очi

в того героя,

друг вiн вовкам,

буде нам свято".

Визнали люди

гiдного князя,

казали - прийшло

добро до народу;

з вiйни повернувся

мудрий володар,

юному князю

часник дарував.

Дав Хельгi iм'я вiн

i Хрiнгстадiр,

Сольфьолль, Снефьолль

i Сiгарсволлiр,

Хрiнгстод, Хатун

i Хiмiнванг,

ще й змiя кровi

дав брату Сiнфьотлi.

Так вiн зростав,

друзям на радiсть,

берест шляхетний,

радостi свiтло;

витязям золото

князь дарував,

казни не жалiв

кров'ю кропленої.

Скоро звелiв вiн

вiйну розпочати;

мав тодi князь

зим лиш п'ятнадцять,

коли вiн убив

Хундiнга моцного,

що правив широко

краями й людьми.

Тодi зажадали

вiд родича Сiгмунда

багатства i перснiв

Хундiнга дiти;

змислили родичi

князю розплату,

помсту велику

батька убивцi.

Конунг не дав

жодного викупу,

рiдня не отримала

плати за мертвого;

мовив вiн, буде

буря велика

сiрих списiв

й Одiна гнiву.

Рушила рать

на схiдку мечiв,

що мала вiдбутись

на Логафьоллi;

зник Фродi мир

у ворожнечi,

Вiдрiра пси

берегом бiгли,

пожаднi до трупiв.

Сильний сидiв

пiд Орлиною Брилою,

потому як вбив

Альва i Ейольфа,

Хьорварда й Хаварда,

Хундiнга чад;

вiн те вчинив

з родом усiм

Мiмiра списiв.

Аж свiтло спалахнуло

на Логафьоллi,

блискавки сяяли,

. . .

[Тодi бачить конунг -

їдуть жiнки]

в шоломах високих

iз Хiмiнвангу;

бронi на них

кров'ю залитi,

їхнi списи

промiння пускали.

Рано спитав

у вовчому лiгвi

конунг - чи згоднi

вершницi-дiси

пiвденнi додому

з героями їхати

нинi вночi;

гудiли тятиви.

З коня дочка Хегнi

схилилась, а битва

вщухла, - i мовила:

"Нинi, гадаю,

є iншi турботи,

нiж з перснедавцем

пити хмiльне.

Має мiй батько

дочку свою

вiддати суворому

Гранмара синовi;

кажу я, о Хельгi,

тобi про Хьодбродда,

конунга злого,

котячого виродка.

Прийде той князь

нинi вночi

[взяти додому

Хегнi дочку],

якщо ти йому

поле битви не вкажеш,

чи дiву у конунга

не вiдбереш".

Хельгi мовив:

"Бiльше не бiйся ти

Iсунга вбивцi;

мечi задзвенять,

як буду живий".

Слав тодi звiдти

всевладний гiнцiв

землею i водами

скликати полки,

мав у достатку

сяйва морського

для воїв охочих

та їхнiх синiв.

Хельгi мовив:

"Велiть мореплавцям

човни готувати,

Брандей полишити

будьте готовi!".

Там же володар

чекав на покликану

багатосотенну

рать з Хедiнсею.

Й вiд берегiв

мису Стафнснес

човни його рушили,

золотом вбранi;

Хельгi в Хьорлейфа

тодi запитав:

"Чи ти вже помiтив

князя паскудного?".

Юний же конунг

слово промовив,

що зiбрано безлiч

на Треноейрi

човнiв довжелезних,

воїнiв повних,

що з Ервасунду

туди вирушали.

"Сотень дванадцять

воїнiв вiрних,

та є у Хатунi

бiльше удвiчi

ратникiв конунга,

хай буде битва!"

Прибрав тодi вождь

на носi шатро,

люди його

прокидатися стали,

воїни бачать -

день вже зайнявся,

ратники вправно

ставлять вiтрила,

вишитi гарно,

у Варiнсфiордi.

Весла рипiли,

залiзо дзвенiло,

щит бився об щит,

веслували бо вiкiнги;

рушили хутко,

воїнiв повнi,

князя човни

геть вiд землi.

Чути було,

коли розбивались

посестри Кольги

об кiлi довгiї,

нiби у скелi

бився прибiй.

Велiв тодi Хельгi

пiдняти вiтрила,

падали хвилi

на мореплавцiв,

бо зловорожi

Егiра дочки

мореконiв

потопити бажали.

Над мореплавцями

Сiгрун сама

захист тримала

на всьому шляху,

тож не потрапив

Ран до руки

хвиль олень конунга

при Гнiпалундi.

А попiд вечiр

до Унавагару

гарно прикрашенi

лоддi ввiйшли;

дивилось на них

зi Сварiнсхаугу

духом смутне

вiйсько могутнє.

Високородний

Гудмунд спитав:

"Хто той землевладар,

що вiйсько привiв,

чиє ополчення

рушить до берегу?"

Сiнфьотлi мовив, -

на щоглу пiдняв

щита вiн червоного

з краєм злотим;

хвиль вартовий,

мiг вiдказати

конунгу вiн

словом разючим, -

"Скажеш пiдвечiр,

свинi зiбравши

й сукам своїм

їдла наливши,

що Iльвiнгiв бачив,

зi сходу прийдешнiх,

пожадних до битви,

вiд Гнiпалунду.

Буде там Хьодбродд -

серед човнiв

Хельгi знайде,

князя, що гребував

битв уникати,

того, що часто

орлiв годував,

доки ти вдома

рабинь цiлував".

Гудмунд мовив:

"Княже, не чув ти

прадавнiх переказiв,

вiтаєш героїв

словами недобрими.

Ти пожирав

наїдки вовчi,

власного брата

вiдомий убивце,

часто смоктав ти

рани в тiлах,

серед камiння

ти плазував".

Сiнфьотлi мовив:

"Вiдьмою був ти

на Варiнейї,

брехливою жiнкою,

вбраною в брехнi;

казав ти, нiхто

не жаданий тобi

з мужiв броненосних,

окрiм Сiнфьотлi.

Скессою був ти,

валькiр'єю дикою,

гнiв на тобi

самого Всебатька;

будуть ейнхерiї

битися люто,

бабо злодумна,

всi через тебе.

Ти дев'ятьох

вовкiв породив

на мисi Саго,

я був їхнiм батьком".

Гудмунд мовив:

"Батьком не був ти

Фенрiрововкам,

з усiх задавнiлий,

кого я згадаю,

тебе ж холостили

на Гнiпалундi

турсiв жiнки

на мисi Торснес.

Пасинком був

Сiггейровим ти,

вовчим пiсням

ти пiдвивав,

лежачи в лiсi

попiд хатами;

горя дiстав ти

пригоршню повну,

брата свого

груди скривавши;

слави зажив ти

справою злою".

Сiнфьотлi мовив:

"Був ти на Бравеллi

жiнкою Гранi,

з вуздою злотною,

готовий до чвалу;

чимало тобi

довелося, хирлявому,

нести мене в сiдалi

схилами пагорбiв.

Гумдунд мовив:

"Хлопцем тодi ти

безрадiсним був,

коли ти доїв

Гулльнiра кiз,

iншого разу

велетки Iмди

був ти дочкою

в сукнi подертiй;

волiєш ти далi казати?"

Сiнфьотлi мовив:

"Я почастую

на Фрекастейнi

крукiв голодних

стервом твоїм,

потому як ти

суки i свинi

згониш до купи,

щоб харчу їм дати;

тролi з тобою".

Хельгi мовив:

"Краще, Сiнфьотлi,

ми почнемо

битву велику

на радiсть орлам,

анiж слова

кидати порожнi,

хоч перснелами

сваритись готовi.

Не схожi на гiдних

Гранмара дiти,

хоча i брехати

не варто героям:

вони довели

при Моїнсхеймi

дух свiй мiцний

у борнi мечiв".

Двоє героїв

поїхали геть,

Свiпуд i Свегьод,

аж до Сольхейму

долами вогкими,

темними схилами;

тряслось море мари

вiд ходу могутнього.

Князя зустрiли

вони коло мiста,

казали - суворий

вождь на пiдходi;

з-на двору став Хьодбродд,

шолома володар,

вершникiв настрiй

своїх вiн помiтив:

"Чом затужили

Хнiфлунги нинi?"

Гудмунд мовив:

"Рушать сюди

моцнi човни,

оленi колеса

з довгими реями,

щитами великими,

рiвними веслами,

то витязi моря,

радiснi Iльвiнги.

Сходить на берег

п'ятнадцять полкiв,

у Согнi ж лишилося

цiлих сiм тисяч,

кинули якiр

при Гнiпалундi

ланi прибою

всi чорно-синi,

вбранi у злато;

сила-силенна

люду зiбралась,

не зволiкатиме

Хельгi тепер

з тингом мечiв".

Хьодбродд мовив:

"Хай конi скачуть

до тингу великого,

а Спорвiтнiр -

до Спанiсхейду,

Мельнiр i Мюльнiр -

до Мюрквiду їдуть;

хай всякий муж

спокiй полишить,

чий пломiнь смертi

годний разити.

Хегнi покличте

i Хрiнга синiв,

Атлi та Iнгвi,

Альва старого,

готовi вони

битву почати;

Вольсунгам буде

опiр достойний".

Стрiлись вони,

битва була там,

мечi спалахнули

при Фрекастейнi.

Завжди був Хельгi,

Хундiнга Вбивця,

в перших рядах,

де борня точилась,

ласий до битви,

втечi не вiдав;

мав князь мiцний

духу горiх.

З неба зiйшли

дiви в шоломах

князю на помiч, -

зброя дзижчала, -

мовила Сiгрун,

крилата воїтелька, -

кiнь вiдьми жер

Хугiна харч, -

"Слава тобi,

радуйся, княже,

Iнгвi нащадок,

i многая лiта,

адже здолав

безстрашного ти

вепра, що вразив

страшного для всiх.

Конунг, тобi

належать однаково

перснi червонi

й дiва шляхетна;

слався ти, конунг,

тобi володiти

Хегнi дочкою

i Хрiнгстадiром,

силою й землями.

Битву завершено".

Примiтки i коментарi

Ця пiсня є досить пiзньою - свого нинiшнього вигляду вона набула не ранiше другої чвертi ХI столiття. Фахiвцi схильнi вбачати в нiй вiдгомiн iсторичних подiй V столiття, ґрунтуючись на даних топонiмiки, що ними ряснiє твiр. Iмовiрне мiсце подiй - Данiя, Пiвденна Швецiя, можливо, пiвдень Норвегiї чи балтiйська акваторiя. Втiм, не бракує тут i фантастичної топонiмiки: Небеснi Гори, Сольфьолль, Снефьолль тощо. Певнi стилiстичнi прийоми - хейтi, кеннiнги, розмiр i ритмiка - спорiднюють цю пiсню з поезiєю скальдiв.

З точки зору сюжету пiсня є продуктом поетичної переробки роздiлiв VIII (останнiй абзац) i IХ "Саги про Вольсунгiв". Також у творi присутнi посилання на "Сагу про Хедiна i Хегнi" (згадано деяких її героїв) i цiкавий культурно-антропологiчний мотив протистояння воїнських спiлок рiзної просторово-магiчної природи, а саме Хундiнгiв (вiд hund - "пес") та Iльвiнгiв (iмовiрно, вiд ülf - "вовк"). Певно, не варто шукати тут якихось тотемiстичних трактувань - на той час культ звiра-пращура у германцiв редукувався майже до повного забуття. Продуктивнiше, на мою думку, розглянути соцiальну семантику образiв собаки й вовка.

Тут розривається цiкава колiзiя. Пес i вовк - магiчно єдиносущнi образи, але геть не тотожнi. З одного боку, пес - хатня тварина, друг людини, чого не скажеш про вовка. Простiр собаки - це околиця людського простору. Проте, зауважте, все ж - околиця. Пес - не господар на дворi, вiн - вартовий, вiн на службi у ґазди. Люди-собаки - молодшi, неповноправнi члени колективу, чиїм обов'язком є охорона статусного простору. Вiдтак рiд Хундунгiв (i, за аналогiєю, рiд супротивникiв Хельгi, Хьодбродда й синiв Гранмара), позначений як собачий, є не надто шляхетним i шанованим. Вольсунги ж, як й Iльвiнги, мають досить багато виразних "вовчих" конотацiй, що з одного боку маркує їх як нелюдiв, мешканцiв хащ, мало не тролiв у людських подобах, себто маргiналiв, ще нижчих за статусом вiд "собак", а з iншого боку - як вiльних воїнiв, яким не личить займатися господарством. Стосовно них у творi вжито термiн "вiкiнги" (строфа 28), i вжито не у ганебному сенсi, як зазвичай, а навпаки - як ознака героїзму. Також варто вiдзначити, у який спосiб Сiнфьотлi й Гудмунд наносять одне одному магiчнi удари у суперечцi (строфи 33-48): Гудмунд звинувачує Сiнфьотлi у дикунствi, братовбивствi, пожираннi падла й безплiдностi (дiти вiд "вовка"-вiкiнга не можуть вважатися нормальними людьми, це байстрюки, виродки, вiн у магiчному сенсi неспроможний до зачаття дитини), Сiнфьотлi ж закидає Гудмундовi пасивний гомосекс, невiльницьку працю й сервiльнiсть. "Пес" наводить "вовковi" вовчi характеристики, "вовк" же вiдповiдає "собацi" собачими рисами. Коли ж Гудмунд намагається змiнити характер звинувачень, закидаючи супротивниковi подiбнi грiхи за принципом "сам такий" (строфа 45), Хельгi втручається у суперечку, бо магiчний двобiй втрачає сенс.

Iз попередньою пiснею цей твiр рiднить, окрiм iменi головного героя, мотив "небесної покровительки", валькiр'ї, й заразом - коханої героя. Втiм, iмовiрно, не лише це: адже у "Пiснi про Хельгi сина Хьорварда" наприкiнцi сказано - "Хельгi й Свава народилися знову". Почасти ця теза проливає свiтло на варiативнiсть посмерття у поганськiй традицiї Пiвночi - очевидно, на певному етапi нордичнiй мiфологiї був притаманний мотив реiнкарнацiї, тож перед нами вiрогiдна актуалiзацiя цього мотиву. Хельгi Убивця Хундiнга - цiлком можливе перевтiлення Хельгi сина Хьорварда, валькiр'я ж Сiгрун, дочка Хегнi, може бути перевтiленням валькiр'ї Свави.

Втiм, це моє вiльне трактування певних збiгiв. Не бiльше.

1. Гори Небеснi - в оригiналi Himinfjöllum.

2 i 4. Слово "судити", вжите у перекладi, в оригiналi означає "просити" або "наказувати" (báðu, bað); вiдтак, норни буквально наказали Хельгi довго жити й широко правити.

3. мiсяцю зали - кеннiнг на позначення неба.

4. Нерi сестра - одна з норн; Нерi - ймовiрно, iм'я норни.

5. Iльвiнга син - Сiгмунд Вольсунг. Iльвiнги - легендарна данська династiя, але тут ототожнена з Вольсунгами, нащадками Одiна.

7. часник дарував - обряд передачi зiлля має виразну прокреативну семантику ("король-маг", чий архетип описано у хрестоматiйнiй монографiї Дж. Фрезера "Золота гiлка", отримує плоди землi й, за законом симпатичної магiї, владу над врожаєм). Але чи йшлося саме про часник, а чи про цибулю, важко сказати напевно: вжите в оригiналi ítrlauk перекладається словником Вiгфуссона-Клiсбi як garlic ("часник"), а не як onion ("цибуля"). Втiм, обидва види городини вважалися травами шляхетними i чарiвними.

8. Деякi назви дворiв можна перекласти. Так, Хрiнгстадiр й Хрiнгстод - це "Персневi Двори", Сольфьолль - "Сонячнi Гори", Снефьолль - "Снiжнi Гори", Хiмiнванг - "Небесний Двiр".

змiй кровi (blóðorm) - кеннiнг на позначення меча.

12. буря (...) списiв (veðrs (...) geira) - кеннiнг на позначення битви.

13. схiдка мечiв (hjörstefnu) - кеннiнг на позначення битви.

Фродi мир - алюзiя на еддичну "Пiсню про Гроттi" ("Gróttasöngr"): її герой Фродi конунг, по-перше, встановив мир на всiй Пiвночi, а по-друге, мав чарiвнi жорна Гроттi, що намололи йому золото, мир i щастя.

Вiдрiра пси - кеннiнг на позначення вовкiв; Вiдрiр - одне з iмен Одiна.

14. Мiмiр списiв - кеннiнг на позначення воїна; тут - Хундiнг. Мiмiр - один з асiв.

17. вершницi-дiси (dísir suðrœnar) - досл. "дiси, що приїхали з пiвдня", валькiр'ї; дiси - духи долi, духи-покровителi жiночої статi.

гудiли тятиви (þrymr vas álma) - власне, "шумiли в'язи". З в'язової деревини виготовляли луки, щити й ратовища списiв. Крiм того, "берестом битви" у поезiї позначався воїн. Отже, в будь-якому разi йдеться про гамiр битви.

21. Iсунга вбивця - Хьодбродд; хто такий Iсунг, невiдомо.

22. сяйво морське (ógnar ljóma) - кеннiнг на позначення золота.

27. ...на носi шатро - шатро розбивали на носi корабля i там ночували.

29. посестри Кольги (Kolgu systir) - кеннiнг на позначення хвиль; Кольга - одна з дочок морського велета Егiра. Хвилi вважалися втiленням його дочок.

30. Егiра дочки - хвилi.

мореконi (stagstjórnmörum) - кеннiнг на позначення кораблiв.

31. Ран - велетка, дружина Егiра.

хвиль олень (gjálfrdýr) - кеннiнг на позначення човна.

34. ...на щоглу пiдняв // щита вiн червоного - щит, оббитий червоною шкiрою, пiднятий на щоглу, трактувався як знак ворожих намiрiв, а бiлий щит - мирних.

У строфi 38 Сiнфьотлi порiвнюється з вовком, що пожирає мертву плоть.

...серед камiння // ти плазував - на камiння кидали трупи ворогiв на поживу вовкам. Семантика цiєї норвезької традицiї, на мою думку, еволюцiонувала вiд похоронного обряду, наукова назва якого геть вилетiла менi з голови, i який полягає у виставляннi мерця на поталу рiзним стерв'ятникам, а ховалися самi очищенi кiсточки (у Європi нiбито не вiдомий, але подiбне практикували iраномовнi народи), до своєрiдного способу магiчного знищення супротивника, що залишився без належного поховання, чи й до жертвопринесення вовкам - священним тваринам Одiна, духам-покровителям вiкiнгiв (можливий вiдгомiн тотемiзму).

40. Скесса (skass) - специфiчне iсландське слово на позначення троля жiночої статi.

Всебатько (Álföður) - одне з iмен Одiна.

ейнхерiї (einherjar) - воїни, полеглi у битвах, обранi до Вальхалли, де вони весело проводять час у бенкетах та воїнських управах, чекаючи на останню битву Рагнарьок.

У строфi 41 Сiнфьотлi тричi проклинає Гудмунда: по-перше, приписавши йому пасивний гомосексуалiзм, по-друге, жiночу здатнiсть народжувати дiтей, i, по-третє, нелюдську природу, адже народилися вовки, а не людськi дiти (втiм, це може вказувати й на "вовчу" натуру самого Сiнфьотлi як їхнього батька).

Строфа 43 являє собою стислий поетичний переказ роздiлу VIII "Саги про Вольсунгiв".

44. Бравелль (варiант - Бравелла) - ймовiрно, затока Бровiкен (коло Норчеппiнгу в Швецiї), де у серединi VIII столiття вiдбулася мiж свеями й захiдними гаутами пiд керiвництвом Сiгурда Персня з одного боку й данами та схiдними гаутами пiд началом Харальда Бойового Зуба. Коли вiрити Саксону Граматику, дани програли, а Сiгурд Перстень завоював Данiю. Втiм, ученi ставлять пiд сумнiв iсторичнiсть цiєї битви.

жiнка Гранi - кеннiнг на позначення кобили. Гранi - кiнь Сiгурда Вольсунга.

45. Гулльнiр - якийсь велет.

47. перснелами (hringbrotar) - кеннiнг на позначення королiв. Походить вiд звичаю дiлити здобич i взагалi золото мiж дружинниками: конунг ламав перснi з коштовних металiв i роздавав рештки вiрним людям. Варто додати, що йдеться власне не про перстеники, що надiваються на персти, вiд чого й назва прикраси, а передусiм про масивнi ручнi браслети.

49. море мари (mistar marr) - кеннiнг на позначення повiтря, простору.

50. Хнiфлунги (Hniflungum), ще Нiфлунги - досл. "Люди Туману", вiд nifl/hnifl - "туман". Цей етнонiм має широке семантичне поле. Так, у нiмецькiй традицiї термiном Nibelungen (вiд Nebel - "туман") позначаються як гноми, яким належать скарби, що їх згодом забрав у них Зiгфрид, так i подальшi власники цих проклятих скарбiв - i сам Зiгфрид, i, по його смертi, королi з Вормсу та їхнiй радник Хаген Троньє. Туман є недвозначним маркером хтонiчного простору, країни мерцiв, вiдтак кожен, хто володiв тим золотом, сам робився мерцем у магiчному сенсi. У скандинавськiй традицiї Хнiфлунгами спочатку йменували Вольсунгiв, але згодом цей термiн поширився на будь-який героїчний рiд (подiбно до таких термiнiв, як сiклiнги, будлунги, лофдунги тощо). Тут Хнiфлунгами названо синiв Гранмара.

51. оленi колеса (rakka-hirtir) - кеннiнг на позначення кораблiв. Словом rakka позначається зокрема колесо, на якому вiтрило обертається довкола щогли.

52. ...п'ятнадцять полкiв (fimtán fólk) - тут пiд fólk слiд розумiти не народ, а вiйсько вiд фюльку, народу, пiдпорядкованого Хельгi. Така от поетична гiпербола.

ланi прибою (brimdýr) - кеннiнг на позначення кораблiв. Можна перекласти i як "мореоленi", й навiть як "морецапи": словом dýr позначається загалом рiзна гiрська копитна звiрина.

тинг мечiв (hjörþing) - кеннiнг на позначення битви.

53. пломiнь смертi (benlogum) - кеннiнг на позначення меча (власне, "пломiнь убивства").

55. духу горiх (móðakarn) - кеннiнг на позначення серця (вар. "духу жолудь").

56. ...кiнь вiдьми жер // Хугiна харч - "конем вiдьми" названо вовка (див. примiтку до прозового фрагменту мiж строфами 31 i 32 "Пiснi про Хельгi сина Хьорварда"); Хугiн ("Розум") - один з крукiв Одiна (iнший - Мунiн, "Пам'ять"), вiдтак його харч - стерво.

57. Iнгвi нащадок - себто нащадок Фрейра. Пiд iменем Iнгвi це божество шанували й вважали своїм пращуром деякi захiднi германцi; також його вважають родоначальником Iнглiнгiв, династiї данських та шведських королiв. Це викликає подив: адже нi Iльвiнги, нi Вольсунги не були нащадками Iнгвi-Фрейра (Вольсунги - нащадки Одiна, як уже було сказано). Тож Хельгi, як згодом i Сiгурда, було втягнуто у скандинавську родословну.

Комментарии: 2, последний от 30/04/2017.
Размещен: 06/05/2013, изменен: 29/07/2014. 31k. Статистика.
Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat

Связаться с программистом сайта.
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"
Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"

Комментарии: 2, последний от 30/04/2017. © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 06/05/2013, изменен: 29/07/2014. 31k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Реiнкарнацiя Хельгi продовжує геройствувати.

Семунд Мудрий : другие произведения.

Перша пiсня про Хельгi Вбивцю Хундiнга