Семунд Мудрий : другие произведения.

Промови Регiна

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Звiдки походить прокляте золото Райну i як Сiгурд за життя зустрiвся з Одiном. Англiйський переклад Беллоуза тут: http://www.sacred-texts.com/neu/poe/poe23.htm


Промови Регiна

(Пiсня про Сiгурда Вбивцю Фафнiра друга)

  
   Сiгурд пiшов на стайню Хьяльпрека i вибрав собi коня, якого потому стали звати Гранi. Тодi до Хьяльпрека прийшов Регiн син Хрейдмара. Вiн був розумнiшим од всiх людей i карлик на зрiст. Вiн був мудрий, зловiсний i знався на чарах. Регiн виховував Сiгурда, багато чого навчив i сильно любив його. Вiн розповiв Сiгурдовi про своїх пращурiв i родичiв...
   ...Якось Одiн, Хенiр i Локi прийшли до водоспаду Андварi. Там було багато риби. Одного дверга звали Андварi. Вiн плавав там у водi у подобi щуки та ловив рибу собi на обiд.
   - Мiй брат звався Отр, - мовив Регiн, - вiн часто рибалив у подобi видри. Якось вiн пiймав лосося, сiв на березi й ласував ним, замружившись. Локi пожбурив у нього каменем i вбив. Аси завважили те за великий здобуток i зняли з видри шкiру. Того ж вечора вони навiдали Хрейдмара i показали йому свою здобич. Тодi ми схопили їх i примусили вiдкупитися, набивши повнiстю шкiру видри золотом, а ззовнi вкрити її червоним золотом. Тодi вони послали Локi шукати золото. Вiн пiшов до Ран, узяв її тенета i рушив до водоспаду Андварi. Там вiн поставив вершi, i туди потрапила щука. Тодi мовив Локi:
  
   1
   "Що то за риба
   плавала в водах,
   бiди не уникла?
   Голiвку свою
   спробуй ти геть
   витягти з Хель,
   знайди ти менi
   полум'я вод".
  
   Щука мовила:
  
   2
   "Андварi я звуся,
   Оїн мiй батько,
   чимало я мушу тут плавати;
   норна злощасна
   менi так зробила,
   що маю я жити в водi".
  
   Локi мовив:
  
   3
   "Скажи-но, Андварi,
   коли хочеш жити
   з людьми у чертогах,
   розплата яка
   смертних синам,
   що словом сiчуть?"
  
   Андварi мовив:
  
   4
   "Розплата така
   смертних синам:
   Вадгельмiр їх чекає,
   недобрi слова
   i кожна брехня їх
   наслiдки матиме довгi".
  
   Локi побачив усе золото, що Андварi мав. I коли вiн його забирав, то одного перстеника взяв собi. Дверг же увiйшов до каменя i мовив:
  
   5
   "Має це злато,
   Густа майно,
   двом братам
   смерть заподiяти,
   згубить вiсьмох ще героїв;
   майна мого
   не дiстане нiхто".
  
   Аси повернулися до Хрейдмара, натоптали шкуру видри золотом i поклали до його нiг. Тодi аси мали вкрити шкуру золотом згори, щоб її не було видно. Коли це зробили, Хрейдмар пiшов перевiрити й побачив, що одна шерстинка не вкрита. Тодi взяв Одiн персня Андварi й закрив ту шерстинку. Локi мовив:
  
   6
   "Золота нинi тобi прибуло,
   отримав ти плату
   велику за голови нашi,
   синам же твоїм
   це щастя не зробить;
   станеться смерть через теє багатство".
  
   Хрейдмар мовив:
  
   7
   "Дарив ти дарунок,
   дарив ти без дружби,
   дарив без пошани;
   життя ви свої
   ранiше би втратили,
   якби я про те здогадався".
  
   Локi мовив:
  
   8
   "Гiрше за те,
   буде, гадаю, -
   родичiв борня смертельна;
   ненароджених воїв,
   знаю напевно,
   згубить ненависть".
  
   Хрейдмар мовив:
  
   9
   "Злато червоне,
   гадаю я, буде
   моє, поки житиму;
   погрози твої
   мене не лякають,
   вези їх додому собi".
  
   Фафнiр i Регiн зажадали вiд Хрейдмара, щоб той роздiлив з ними плату за вбивство їхнього брата Отра. Той вiдмовив. Тож Фафнiр почастував мечем Хрейдмара, батька свого, коли той спав. Хрейдмар покликав дочок:
  
   10
   "Люнгхейд i Лофнхейд,
   спливає життя моє,
   велика нужда моя".
  
   Люнгхейд мовила:
  
   "Батько загинув,
   та скоро сестра
   помститься братам".
  
   Хрейдмар мовив:
  
   11
   "Сплоди хоч дочку
   з вовчою вдачею,
   як сина не матимеш
   ти вiд героя,
   дай мужа дочцi
   з потреби великої;
   тодi їхнiй син
   за мене помститься".
  
   Тодi помер Хрейдмар, а Фафнiр узяв його золото. Регiн попросив своєї долi, Фафнiр же вiдмовив. Тодi Регiн став радитися з Люнгхейд, сестрою своєю, як йому отримати батькiв спадок. Вона мовила:
  
   12
   "З братом розмову
   маєш почати
   щиро i приязно;
   не матимеш спадку,
   почавши мечем
   з Фафнiром бесiду".
  
   Все це Регiн розповiв Сiгурдовi. Одного дня Сiгурд прийшов додому до Регiна, коли той був у доброму гуморi. Регiн мовив:
  
   13
   "Прибув смiливий
   Сiгмунда син,
   скорий в промовах,
   до зали моєї,
   має вiдвагу
   мужiв давнини,
   i битви чекаю
   вiд вовка голодного.
  
   14
   Я буду плекати
   звитяжного князя;
   нинi прибув
   до нас Iнгвi родич;
   вiн стане вiдомим
   героєм пiд сонцем;
   сягнуть всiх земель
   його долi тенета".
  
   Сiгурд зостався з Регiном, i той розповiв йому, що Фафнiр лежить на Гнiтахейдi у подобi змiя та має жахливий шолом, що лякає кожного, хто на нього гляне.
   Регiн зробив Сiгурдовi меча, що нарекли Грамом. Вiн був такий гострий, що його можна було занурити у Райн i пустити за течiєю шмат вовни, який меч розрiзав легко, наче саму воду. Тим мечем Сiгурд розрубав ковадло Регiна.
   Пiсля цього Регiн став намовляти Сiгурда битися з Фафнiром. Той вiдповiв:
  
   15
   "Ото зарегочуть
   Хундiнга чада,
   тi самi, що Ейлiмi
   здавна убили,
   коли я зволiю
   радше шукати
   перснi червонi,
   нiж мстити за батька".
  
   Хьяльпрек конунг дав Сiгурдовi кораблiв i людей, щоб той звершив свою помсту. Вони потрапили у велику негоду i йшли проти вiтру коло якогось гiрського мису. Чоловiк, що стояв на горi, мовив до них:
  
   16
   "Чиї це чвалають
   Ревiля конi,
   скачуть по морю,
   по хвилях високих?
   Вiтрилогривачi
   пiною вкритi,
   дерешiв моря
   вiтер не спинить".
  
   Регiн мовив:
  
   17
   "Рушить то Сiгурд
   на моредеревах,
   нас вiтер несе
   до нашої смертi,
   високi вали
   б'ють у борти,
   тонуть хвиль скакуни,
   а хто нас питає?"
  
   Чоловiк мовив:
  
   18
   "Хнiкаром звався,
   коли юний Вольсунг
   радував крукiв
   i битви давав;
   звiть мене нинi
   Дiдом-на-Скелi,
   Фенгом чи Фьольнiром;
   поїхав би з вами".
  
   Вони пiдiйшли до сушi, старий зiйшов на борт i буря вщухла. Сiгурд мовив:
  
   19
   "Скажи менi, Хнiкаре,
   все вiдаєш ти
   про богiв i людей:
   якщо бути битвi,
   якi то знамення
   щасливi для виру мечiв?"
  
   Хнiкар мовив:
  
   20
   "Прикмет є багато,
   людям вiдомих,
   щасливих для виру мечiв;
   добре вождевi
   крука смолястого
   мати супутником.
  
   21
   Iнша прикмета,
   коли ти виходиш
   з хати на шлях,
   як двох ти побачиш
   мужiв при дорозi,
   спраглих до слави.
  
   22
   Є ще i третя,
   почути виття
   вовка пiд ясенем;
   щастя набуде,
   як першим побачиш
   наближення київ шолома.
  
   23
   Людям не варто
   в бiй вирушати
   проти заходу
   посестри Мiсяця,
   той переможе,
   у кого зiр добрий,
   чиї мечоносцi
   шикуються клином.
  
   24
   Удачi не буде,
   коли оступився,
   на бiй iдучи,
   чи дiси недобрi
   обабiч тя стануть -
   отримаєш рану.
  
   25
   Умитий, причесаний
   хай буде кожен,
   i ситий зрання,
   бо нам невiдомо,
   де стрiнемо вечiр;
   честь бережи вiд наруги".
  
   Сiгурд мав велику битву з Люнгвi Хундiнгсоном i братами його. Там загинув Люнгвi й три його брати. Пiсля битви Регiн мовив:
  
   26
   "Кривавого нинi
   врiзав орла
   гострим мечем
   в спину Сiгмунда вбивцi
   шолома володар,
   як нiхто вiн смiливий,
   вiн землю скривавив
   i радував крукiв".
  
   Сiгурд повернувся до Хьяльпрека. Тодi Регiн став намовляти Сiгурда вбити Фафнiра.
  

Примiтки i коментарi

  
   Ця пiсня разом з "Промовами Фафнiра" й "Промовами Сiгрдрiви" утворює наратив, присвячений юностi Сiгурда, тим дiянням, якими вiн зажив слави на початку своєї героїчної кар'єри. У виданнях "Старшої Едди" цi тексти зазвичай вiдокремлюють, але, як зазначає Михайло Стеблiн-Каменський, рукопис не дає для цього достатнiх пiдстав (зокрема, наведених назв рукопис не мiстить). Подiбнi цi три пiснi також за технiкою: в усiх трьох "епiчнi" (на вiсiм рядкiв) строфи чергуються з "гномiчними" (на шiсть рядкiв). Останнi не розвивають дiї, а лише мiстять рiзного роду повчання.
   Сюжет "Промов Регiна" розпадається на двi частини. Перша - суто мiфологiчна: тут дiють боги, карлики-дверги, чаклуни, дракони тощо. За великого бажання в образах Отра й Андварi можна вiдшукати вiдгомiн тотемiзму, але на наш погляд то було би перебiльшенням. Друга частина присвячена помстi Сiгурда за родичiв: тут йому приписано вчинок його родича Хельгi, тож цей фрагмент iмовiрно має пiзнiше походження.
  
   Хьяльпрек - батько Альва, нового чоловiка Хьордiс i вiтчима Сiгурда.
   Отр (...) часто рибалив у подобi видри - iм'я персонажа i значить "видра".
   Ран, у якої Локi позичив тенета, - дружина морського велета Егiра i матiр велетенських хвиль; у свої тенета вона ловить загиблих пiд час шторму мореплавцiв.
   Чому аси розцiнили видрячу шкуру як великий здобуток, навiть не питайте. Може, це якийсь магiчний фетиш, може, знак мисливського талану, а може, iлюстрацiя побутової вбогостi людей середньовiччя, про що писав, зокрема, видатний медiєвiст Жак Ле Гофф.
  
   1. Полум'я вод - кеннiнг на позначення золота.
   В оригiналi строфа "гномiчна", має 6 рядкiв, а не 8.
  
   4. Вадгельмiр - одна з пiдземних рiк Хель.
  
   Дверг же увiйшов до каменя - вважалося, що дверги живуть пiд землею, у печерах.
  
   5. Густ - предок Андварi чи й вiн сам.
   Згаданi два брати - то Фафнiр i Регiн, а вiсiм героїв - Сiгурд, Гуторм, Хегнi, Гуннар, Атлi, Ерп, Сьорлi та Хамдiр.
  
   11. ...тодi їхнiй син // за мене помститься - за Хрейдмара Фафнiровi помстився Сiгурд, отже вiн має бути онуком Люнгхейд, але далi їхня спорiдненiсть нiчим не пiдтверджується. Або цей мотив згодом загубився, або Хрейдмар налажав у пророцтвi, або Люнгхейд не виконала його волi.
  
   13. ... битви чекаю // вiд вовка голодного - норвезьке прислiв'я.
  
   14. Iнгвi родич - себто нащадок Фрейра. Пiд iменем Iнгвi це божество шанували й вважали своїм пращуром деякi захiднi германцi; також його вважають родоначальником Iнглiнгiв, династiї данських та шведських королiв. Це викликає подив: адже нi Iльвiнги, нi Вольсунги не були нащадками Iнгвi-Фрейра (Вольсунги - нащадки Одiна, як уже було сказано). Тож Сiгурда, як i Хельгi (див. примiтку до строфи 57 "Першої пiснi про Хельгi Вбивцю Хундiнга"), було втягнуто у скандинавську родословну.
  
   Згадка нiмецької рiки Райн вказує на пiвденно-германське походження сюжету.
  
   15. Ейлiмi - дiд Сiгурда з боку його матерi Хьордiс.
  
   Чоловiк, що стояв на горi - звичайно ж, це був Одiн. Хнiкар, Фенг i Фьольнiр, iмена, якими вiн називається у строфi 18, вiдомi з iнших джерел. Крiм того, хнiкаром зветься морська потороч у виглядi коня чи жмуту водоростiв.
  
   Всi кеннiнги строфи 16 є метафорами на позначення кораблiв: конi Ревiля (хто такий Ревiль, достеменно не вiдомо; М. Стеблiн-Каменський каже, що то був якийсь "морський конунг", великий ватажок вiкiнгiв; приклади вжитку iмен таких морських конунгiв у "корабельних" кеннiнгах наводить Сноррi Стурлусон у своєму пiдручнику для скальдiв); вiтрилогривачi (перекладацька вольнiсть: там також iдеться про коней вiтрила); дереши моря (також вольнiсть з мого боку: дереш - то не всякий кiнь, а саме чалий).
  
   17. Моредерева - також кораблi.
  
   20. Вир мечiв - кеннiнг на позначення битви.
  
   22. Киї шоломiв - кеннiнг на позначення воїнiв.
  
   23. Посестра Мiсяця - Сонце. Сенс поради в тому, що не варто дивитися на захiд сонця, вирушаючи на вiйну. Подибуємо на цьому прикладi негативнi магiчнi конотацiї Заходу (очевидно, на противагу позитивним конотацiям Сходу - вiдгомiн солярного культу).
  
   24. Дiси - духи долi, можливо, валькiрiї.
  
   26. Кривавий орел - легендарна страта доби вiкiнгiв. У жертви на спинi зрiзався шмат шкiри, розпрямлялися ребра i розгорталися, нiби орлинi крила, а легенi виймалися й розкладалися на плечах. Застосовувалася вкрай нечасто (вiдомi три випадки включно з цим) i завжди - як засiб помститися за старшого родича. Ймовiрно, являє собою требу Одiну. Деякi дослiдники вважають цей веселий звичай вигадкою.

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"