Хаген Альварсон : другие произведения.

Вiтер над Брайтенфельдом

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    ололо укрофашысты набигаэ


Вiтер над Брайтенфельдом

   Wir sind des Geyers schwarzer Haufen, heia hoho,
   Und wollen mit Tyrannen raufen, heia hoho.
   Spieß voran, drauf und dran,
   Setzt aufs Klosterdach den roten Hahn!1

Heinrich von Reder. "Wir sind des Geyers schwarzer Haufen"

  
   Вiтер здiймається над Брайтенфельдом. Довго було того чекати, проте - вже скоро. Чути iмперськi барабани, чути дим вiд спалених селищ i людей, i рев полум'я, i лизнi, i - чорний, масний порох. Вiн осiдає на землю, на мене, робить мене - важким, копченим, як очi того парубiйка, що тримає моє ратовище. З iншого краю поля виднiються кривавi знамена Тiллi. Чорний орел готовий шматувати живу плоть, чорний вовк з гербу Вольфштайну готовий рвати горлянки, мов тi хорватськi пси, що ще недавно збиткувалися з наших селян, розкошували на кровi...
   Де ви тепер? Тремтите? Пiдiбгали хвости?
   Правильно.
   Вiтер здiймається над Брайтенфельдом. В'ється моє чорне полотно. Ткали його вдови, вишивали - сироти. Крає непроглядну iмлу бiлий зигзаг - блискавка, чи лiтери N та I, чи - вовчий гак. Wolfs Angel. То є наша сутнiсть. Вiд самого Флорiана Гайєра, вiд нещасних забитих селян, якi раптом осягнули себе людьми, а не бидлом, i не пiдняли благородних зарiзяк на вила. Вiд Гайєра - до Брайтенфельду, i всюди, де народ повстає проти звiрiв у людських подобах. Я не захищу вас, моя Чорна Зграя, доведена до краю. По Вовчому Гаку проляже дорога у Смерть. На одному кiнцi гаку - м'ясо для вовка. На iншому - ваша рука. Сильна, загартована рука. Рука пiдiймається i б'є. Ти помреш сьогоднi, мiй юний друже, i хронiки не згадають твого iменi, проте на чорний прапор з бiлим вольфсангелем збiжиться iмперська сила, i ревiтимуть гармати, i найманцi кинуться вiдробляти чотири гульдени, але я не впаду. Пiдi мною стоятимете ви, не живi й не мертвi, навiки вiльнi, сини осиротiлих матерiв, чоловiки вдовиць. Рука з алебардою опуститься, гак ударить у хижу пащеку, краючи час, щоб одiзватися моцним ударом за кiлькасот миль i рокiв, у жахливому, прекрасному мiстi, серед ночi, диму i вогню, де лави юнi стоятимуть з вольфсангелями на щитах i боронитимуть вiд очманiлих хижакiв Iдею Нацiї, а тi кричатимуть дурними голосами: "Свастика!"...
   Не смiйте.
   Воїни Другої дивiзiї Waffen-SS "Das Reich" теж носили мене на бронi, та вовками були i служили химерам, а не народовi.
   Не смiйте.
   Свастика - то сонце. Вовчий Гак - то залiзо, кров i смерть. Бiле на чорному. Єдина зброя, залишена людинi у вiйнi з нелюддю.
   Бiлий метал хромить темнi води часу.
   Хто ти сьогоднi, мiй юний друже? Людина - чи нелюд?
   Зграя - чи народ?
   I коли ви - народ, розгорнiть мене, несiть перед строєм i спiвайте "Алiлуя!" - i дiзнаєтесь, чим пахне вiтер над Брайтенфельдом!
  
  
   1)Ми - Гейера славного чорная зграя, хей-я хо-хо,
   З тиранами кожен тут битись жадає, хей-я хо-хо.
   Списа вперед, тисни й жми,
   Пiвня червоного дахом пусти!
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"