Iду по полi та бачу трупи
Братiв своїх з обох сторiн.
Своїх бо кров у них червона
Бо кров СЛОВ'ЯНСЬКА сили повна,
Та шкода що пролита за дарма,
А може й нi, а може схаменуться люди!
Побачивши дiтей своїх в кровi.
Побитих владой полiтичной
Для якої ми скоти.
Але й худоба не розумна
Коли до неї пес бiжить.
На роги може його взяти,
Або копитом зацiдить.
Люд Український щож ми робим,
Навiщо знищуем себе?
Iз Киева собака тявкне,
I ми бiжим куди попре,
А може чяс вже розвернутись.
Пiдставить роги чи кулак.
В залежностi вiд того хто ми.
I придушити цих собак!!!
Є. Язинський 10.08.14.