Морозов Павел : другие произведения.

День народження Вовка або Хижий Заєць. П'єса-казка для театру ляльок

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
  • Аннотация:
    ПОСТАНОВКИ НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ СЦЕНЕ: * 18 мая 2016 г. - Премьера спектакля "День народження Вовка" по сказке Павла Морозова "Хищный заяц" в Сумском Театре Юного Зрителя. Постановщик - засл. артист Украины В.Микитенко. (Сумы, Украина) * 2 января 2016 г. - Премьера спектакля "День рождения Волка" по сказке Павла Морозова "Хищный заяц" в Самарском театре "ГОРОД". Постановщик - Станислав Полихин. (Самара, РФ) * 30 ноября 2014 г. - премьера спектакля "Лесная дружба" по мотивам сказки "Хищный заяц" в Венском Детском театре "Тик-Ник"[3] (Wien, Österreich) * 20 декабря 2014 г. - премьера сказки в "Нежинском академическом украинском драматическом театре им.М.Коцюбинского" ("Казка про справжню дружбу").(Нежин, Украина). * 13 апреля 2013 г. - премьера в ЧЕЧЕНСКОМ ГОСУДАРСТВЕННОМ ТЕАТРЕ ЮНОГО ЗРИТЕЛЯ (на чеченском языке "Акха пхьагал" - перевод Арби Усманова ). Постановщик - Рустам Шахгиреев. (Грозный, РФ). * март 2013 г. - премьера в ДАРГИНСКОМ ДРАМАТИЧЕСКОМ ТЕАТРЕ имени О. Батырая. Постановщик - Народный артист Республики Дагестан Муслимбек Кемцуров. (Избербаш, РФ). * январь 2013 г. - премьера в БАЛКАРСКОМ ГОСУДАРСТВЕННОМ ДРАМАТИЧЕСКОМ ТЕАТРЕ им.Кайсына Кулиева. ("Жыртхыч къоян"). Постановщик - Аубекир Мизиев. (Нальчик, РФ) * 25 октября 2011 г. премьера в КОСТАНАЙСКОМ ОБЛАСТНОМ КАЗАХСКОМ ТЕАТРЕ ДРАМЫ им. Омарова (на казахском языке - "Жырткыш коян", перевод - С. Оспанова). Режиссер - Е. Телеубай. (Казахстан). * Ноябрь 2010 года - ЧАСТНЫЙ ТЕАТР "Majestic" (Киев, Украина) * Октябрь 2009 г. - Премьера - в ЧАСТНОМ ТЕАТРЕ "ТРИУМФ" (Киев, 2009)
  
   ------
   Коммерческие постановки возможны только с письменного разрешения автора. Эл. адрес: [email protected]
  
   Для некоммерческих постановок (в аниматорских, детских, молодежных театрах и т.д.) авторского разрешения не требуется. Единственное условие - сообщать о факте постановки по адресу: [email protected] или в гостевую: http://www.narod.ru/guestbook/?owner=51022081
  
   ---
  
   Хищный заяц (Афиша) [ Павел Морозов]
  
   " Казка про те, як у лiсi
  Пугач хотiв з'§сти лиса."
  
  
  П'єса-Казка для театру ляльок.
  
  
  Дiючi особи:
  1)Вовк на прiзвисько - Вовчик.
  2) Пугач, такий собi фiлiн.
   3) Лисиця, можна називати - Руда.
  4)Заєць, озивається на прiзвисько Косий.
  5)Перший сторожовий пес.
  6)Другий сторожовий пес.
  7)Курка в мiшку, з якого вона з'являється в дуже не пiдходящу мить.
  8)Безсловесна миша.
  
  Лiсовi заростi. Галявина.
  На галявину виходить вовк Вовчик. Лунає гуркiт грому.
  Вовчик здригається, обхопив лабетами голову, потiм оглядається.
  
  Волк -2 [Сказка
  
  Вовк - Що це? Хто це? Звiдки це? Ой... Так це ж, напевно живiт мiй гурчить. Їсти
   просить.
  
   Вовк спiває пiсню.
  
  Вовк - Полювання-Полювання. У-у-у... Що за вовче життя! Небажання менi на полювання!
   У-у-у... Один я, один, як хвiст собачий! Нi гарних знайомих, у мене, нi товаришiв! I
   немає в мене нi друга, нi пiвдруга, нi хоч трiшечки... I нiкому я на свiтi не
   потрiбний. У-у-у...! Якщо б ви тiльки знали, яке добре серце б'ється (прикладає
   лапу до грудей) пiд цими пазурами.
  
  З'являється Пугач
  
  Пугач - Ухху! Ухху! Що це ти, Сiрий, розкричався, проти ночi? Спати заважаєш!
  Вовк - А, це ти, Пугаче?... От, бачиш, i тобi я заважаю!... Эх... А що це ти спати влiгся?
   Хто за тебе полювати буде?
  Пугач - Ухху! Розумний ти, Сiрий, я бачу як мухомор! Пiсля тво§х завивань - яке там
   полювання - вся дичина вiд жаху в нори забилася. Полювання...
  Вовк - Пугаче, а Пугаче, чуєш, у мене до тебе справа!
  Пугач - У тебе - до мене? Угу, це цiкаво. Яка така справа?
  Вовк - Ну... це... ось...
  Пугач - Угу! Смiлiше Сiрий, смiлiше!
  Вовк - Отут така справа, Пугаче, у-у-у ...
  Пугач - Так не вий ти! Дiло кажи!
  Вовк - Друга менi треба знайти, Пугаче! Друга!
  Пугач - Друга. Угу. Нiчого не зрозумiв. Навiщо тобi, Сiрий, друг?
  Вовк - Як це навiщо, Пугаче! Друг - це так чудово! Це значить ми з ним удвох! Це
   значить ми разом, а я вже не один...
  Пугач - Зась тобi, Сiрий. Не смiши мене!
  Вовк - Що? Це ти менi? От ти як? Я до тебе за радою, а ти... Так я... та ти...
  Пугач - Ой не можу! Друга йому закортiло ! Так хто з тобою дружити захоче, з хижаком?
   Хижак живе один - вiн одинак i нема чого закони природи мiняти.
  Вовк - Смiйся-смiйся! А я знайду! Я знайду собi друга! I знаєш чому?
  Пугач - Ну й чому?
  Вовк - Так тому, що я зовсiм не хижак!
  Пугач - Як це не хижак? А хто ж ти, по-твоєму, Сiрий? Не смiши звiрiв! I взагалi, через тво§
   розмови в мене апетит розiгрався. Полечу, мабуть, пiймаю мишу, або хоч щось.
  
  Пугач летить
  
  Вовк - А я знайду, знайду собi друга! Обов'язково знайду!
  
   З'являється Лисиця. Спiває пiсню
  
  Наче лев хоробра я,
  Хоч я звусь Лисицею.
  Не боюсь нiкого я -
  Вовка й мiлiцi§.
  
  Хто за мною ганявся,
  Хто iз мною змагався.
  З носом довгим назавжди
  Завжди залишався!.
  
  Лиса [Сказка
  
  Вовк - Однаково я знайду, знайду собi друга!
  Лисиця - Агов, Сiрий, ти чого тут галасуєш? Полювати заважаєш!
  Вовк - Вибач, Руда, я ненавмисно. На душi важко, хоч вовком вий, а ще й Пугач
   хижаком обзивається...
  Лисиця - А ти i є хижак, Сiрий. I я - хижак, i Пугач - хижак, чого ж на правду
   ображатися?
  Вовк - Так я й не ображаюся зовсiм. Просто я друга хочу знайти, а Пугач усе "кар" так "кар",
   Хто, скиглить, з тобою, з хижаком дружити буде?
  Лисиця - Ай-Яй-Яй ! Який не гарний, цей Пугач... Послухай, Сiрий, а який друг тобi
   потрiбний?
  Вовк - Ну, який... такий... Вiрний друг. Щоб я його з лиха виручав, а вiн до мене в гостi
   приходив... Щоб по душах з ним можна було поговорити... Щоб завтра вiн на День
   народження до мене прийшов, а я йому... подарунок подарував.
  Лисиця - Це менi пiдходить. Я згодна, давай!...
  Вовк - Що давай?
  Лисиця - Подарунок давай! Ой! Тобто я хотiла сказати - давай дружити!
  Вовк - З тобою?!
  Лисиця - Iз мною! Що ти так дивуєшся?
  Вовк - Але ти ж хижак...
  Лисиця - Хто, я?
  Вовк - Так ти ж сама сказала тiльки що хижаки на повиннi...
  Лисиця - А - а, точно, говорила, але це ж коли було. Я тепер зовсiм уже не хижак, м'яса я
   не §м, слабких я не кривджу... Ну, що пiдходжу я тобi, Вовк? Думай швидше...
  Вовк - Так я не проти, звичайно. Просто це так зненацька... Не було - не було друга й
   раптом - раз i є...
  Лисиця - Так, Вовк такий друг, як я, раз у життi попадається. Так що дорожи мною, в образу
   мене не давай, вiд ворогiв мене захищай.
  Вовк - А в тебе, Руденька, хiба є вороги?
  Лисиця - Ще скiльки! Немов тарганiв в мене ворогiв... Хто тiльки не хотiв скривдити бiдну
   лисоньку... Ну, добре, друг люб'язний, менi по справах бiгти потрiбно.
  Вовк - Звичайно бiжи, Руденька. До зустрiчi!
  Лисиця - Чао-Кава, Сiрий! (тiкає)
  Вовк - Ну, ось воно i трапилося! Тепер у мене є друг! Ох... який же я щасливий! Тiльки
   захотiв знайти друга - i ось тобi, вiн сам до мене прийшов!
  
  Здалеку чутний голос Пугача. Писк. Шум i суєта.
   На галявину вибiгає Заєць. Ховається за Вовка. Вилiтає Пугач.
  
  Заяц-2 [Сказка
  
  Пугач - Стiй, Косий, кому я кажу!
  Заєць - На...На... Навiщо?
  Пугач - Я тебе §сти буду!
  
  Пугач кидається на Зайця. Заєць тiкає.
   Починається бiганина навколо Вовка, що оторопiв.
   Вовк зупиняє бiганину.
  
  Вовк - Бр-Р-Р! А ну, тихо отут! Розкричалися! Що не подiлили?
  Пугач - Що-що!? Не розумiєш, чи що? Вiн вiд мене тiкає увесь час, Косий цей!
  Вовк - Так. Зрозумiв, Косий! Ти чому вiд Пугача тiкаєш?
  Заєць - Я його боюся! Вiн мене з'§сти хоче!
  Вовк - Так! Пугач! Ти чому Косого з'§сти хочеш?
  Пугач - Чого? Ну ти, Сiрий, я к я бачу, вже у дуже доброму гуморi. Сам же менi годину тому
   казав: " Хто за тебе полювати буде? ". От я й полюю. Їсти ж усiм хочеться!
  Вовк - Так, §сти всiм хочеться... I менi теж...
  Заєць - Ой - ой - ой!...
  Вовк - Ти чого, Косий?
  Заєць - Тепер i ти §сти закортiло... Мабуть, прийшов мiй кiнець...
  Пугач - Давно б так. Сiрий, хватай його!
  Вовк - Зачекай-но, Пугаче!
  Пугач - Чого ще чекати! Хватай, а те втече!
  Вовк - Стривай, я сказав... Я його не можу хватати!
  Пугач - Ну не можеш - вiдiйди! Я сам з ним упораюся!
  Вовк - I ти його, Пугаче, не чiпай!
  Пугач - Що? Чому це не чiпати?!
  Вовк - Тому, що, Косий... вiн... вiн, по-перше, зовсiм не Косий, а Заєць, а по-друге, вiн
   не просто Заєць, але й мiй друг! Зрозумiло тобi?
  Заєць i Пугач разом - ЩО?!
  Пугач - Нiчого не зрозумiло. Вiдiйди, Сiрий, сказав же тобi - я §сти хочу!
  Вовк - А я сказав, що §жа вiдмiняється!
  Пугач - Як це? Як це?!
  Вовк - А так це! Я тобi ясно сказав - Заєць мiй друг. I ти його не торкнеш, а iнакше...
   будеш мати справу iз мною!
  Пугач - Що?! Так я тебе на шматки розiрву!
  
  Пугач кидається на Вовка. Вовк дає Пугачовi стусанiв.
  Осоромлений Пугач ховається на дерево.
  
  Пугач - Ну, дивися, Сiрий, ти мене ще згадаєш!
  
  Пугач летить.
  
  Вовк - Ну, всi, Заю, вiн тепер далеко полетiв!
  Заєць - Так, полетiв...
  Вовк - Тепер ти можеш бiгти.
  Заєць - Можу... А куди?
  
  Заяц-3 [Сказка
  
  Вовк - Як куди? Куди хочеш. Ти ж до того, як за тобою Пугач погнався, бiг кудись?
  Заєць - Бiг... Вiд Лисицi.
  Вовк - А до цього?
  Заєць - До цього вiд собак тiкав.
  Вовк - А до собак?
  Заєць - А до собак, Вовк, я... я тiкав вiд тебе.
  
  Заяц и Волк [Сказка
  
  Вовк - Оце так!.. Щось я не пригадую.... Та нi, щось таке було... нишпорив я по якихосьслiдах... Так це був ти?!
  
  З'являється Пугач
  
  Пугач - Ой, не можу! Ох, i розсмiшив ти мене, Сiрий! За сво§м кращим другом пiвгодини по
   лiсi ганявся! А чого ж ти, Сiрий за ним ганявся? Лапу йому потиснути? Ухху-ха-ха!
  Вовк - Я тобi, Пугаче, так зараз потисну лапу, що в нашiм лiсi стане на одиного кульгавого
   Пугача бiльше.
  Пугач - Не дурiй, Сiрий! Давай подiлимо Косого по-братерському, навпiл, а?
  Вовк - ТА нi... Вiн, мабуть, по-людському не розумiє... Де тут лежав дубовий дрючок?...
  
  Вовчик-2 [Сказка
  
  Пугач - Мовчу, мовчу, Сiрий! От дурило! Жартiв не розумiє.
  
  Пугач полетiв
  
  Вовк - От i все, Заю, йди.
  Заєць - Так я б пiшов, так боюся... Боюся просто так по лiсi гуляти. Я ж увесь час вiд
   кого-небудь тiкав. От тiльки поруч iз тобою й вiдчув, як це добре - нiкого не боятися.
  Вовк - От воно як, Заю! А я нiколи й не замислювався - яке тобi живеться. Це потрiбно якось
   мiняти!
  Заєць - Добре було б. А як?
  Вовк - Як? А от як! Ти будеш усiм говорити, що ти - мiй друг!
  Заєць - Я - твiй друг? А ти хiба не пожартував?
  Вовк - Нi, звичайно, нi! Ти мiй друг, а я твiй! I тепер, коли всi довiдаються, чий ти друг, -
   нiхто за тобою ганятися вже не буде.
  Заєць - И Пугач?
  Вовк - И Пугач.
  Заєць - И Лисиця?
  Вовк - Лисиця тим бiльше - вона теж мiй друг, а значить i твiй!
  Заєць - Лисиця? Твiй друг? Ой-ой-ой!
  Вовк - Що "ой", що "ой"! Лисиця така... Вона... Вона... От я вас ближче познайомлю - тодi
   ти все зрозумiєш.
  Заєць - Гаразд, Вовчику, але краще буде, якщо ми познайомимося у тво§й присутностi.
  Вовк - От i добре. Ну що, Заю, заспоко§вся трохи?
  Заєць - Не знаю, мабуть, трохи є! Ну, я побiг?
  Вовк - Щасливо, Заю, до зустрiчi!
  Заєць - До зустрiчi! (тiкає)
  Вовк - (один) О це так справи! Не встиг одного друга знайти, а отут другий ледве на
   голову не звалився! Нi, ну й який я молодець? Я себе питаю? Цiлих двоє друзiв за
   якихось десять хвилин! Я себе не впiзнаю!
  
  Здалеку доносяться шум, гавкiт.
  Вбiгає Лиса з мiшком
  
  Лисиця - Сiрий! Сiрий! Друг люб'язний, прийшов час захищати бiдну твою руду подругу!
  Вовк - А що таке, Руденька, хто ризикнув тебе скривдити?
  Лиса - Зараз будуть отут! Побачиш, якi вони - ричать, кусаються, жах просто!
  
  Вбiгають два сторожових пси.
  
  1-й Пес - От вона!
  2-й Пес - Тримай §§!
  Вовк - ( хватає собак) Спокiйно, милi цуцики! У чому справа? Навiщо ви
   кривдите мого друга?
  1-й Пес - Навiщо-навiщо! (намагається вирватися) Провчити Лисицю треба!
  2-й Пес - Боки нам'яти §й треба! От що!
  Вовк - Не зрозумiв! За що це Лисицi нам'яти боки?
  1-й Пес - Що б курей не крала! От за що!
  2-й Пес - Гав! Точно!
  Лисиця - Ой, насмiшили! Ой, умру вiд смiху! Вовк не вiр §м! Я взагалi курятину не §м. В
   мене на не§ ця... як §§... алергiя... ось так.
  1-й Пес - А в мiшку що?!
  Лисиця - У мiшку? У якому мiшку? Ой, у цьому? Так це взагалi не мiй мiшок...
  2-й Пес - Так чому вiн у тебе на плечi?
  Лисиця - Чому-чому! Знайшла на дорозi мiшок! Дай, думаю, пiдберу - згодиться в
   господарствi.
  1-й Пес - А що в мiшку?
  Лисиця - Звiдкiля менi, Вовк, знати?
  Вовк - А ти подивися.
  Лисиця - Подивися-подивися... Ну курка там, Сiрий, курка...
  1-й Пес i 2-й Пес - Ось так! Гав! Гр -р -р!
  Вовк - Як же це, Руденька, виходить. Курятину ти не §си, а в мiшку курка?
  Лисиця - Сiрий, ну що ти таке говориш?! От якби ти знайшов мiшок, а в ньому курка -
   що б ти зробив?
  Вовк - Я? Я вiддав би хазя§новi.
  Лисиця - Що? Сiрий! Ти з глузду... Тобто я хочу сказати: правильно зробив би, Сiрий. От i я
   так зроблю! Так це ваша курка, цуцики? А я й не зрозумiла, дурна. Забирайте §§,
   разом з мiшком. Забирайте.
  1-й Пес - Не ображайся! Курцi мiсце в хазяйському курятнику!
  2-й Пес - Нiколи б не повiрив, що Вовк нам допоможе курок у Лисицi вiдняти! Бувай,
   Вовк! ( iдуть)
  Вовк - Бувайте, цуцики.
  Лиса - От бачиш, Сiрий! Зненацька на мене напали, ледве хвiст не вiдкусили, а за
   що? Дякую, що допомiг. Ти, Сiрий, справжнiй друг! Ну, добре, я побiжу, Сiрий?
  Вовк - Бiжи, Руда... Бiжи... Тiльки чужих курей у мiшках бiльше не знаходь! Добре?
  Лисиця - Ну що ти, Сiрий, таке може тiльки раз у життi трапитися... Ти пам'ятай, Сiрий, я ж
   на твiй День народження обов'язково прийду. (Тiкає у кущi)
  Вовк - Оце так... Неприємна iсторiя з мо§м другом трапилася... Щось я нiколи мiшкiв з
   куркою не землi не знаходив... Потрiбно менi в цiй справi розiбратися... Ага...
   Придумав! ( Iде)
  
  З'являється Лисиця
  
  Лисиця - Пiшов, нарештi, грець йому... Була б я сильнiшою, я б тебе, Сiрий...! Ох... як §сти
   хочеться... Майже з пащi курку вирвав сiрий недоумок. Коли ще я свiжо§
   курятиною поласую?! Хоч би заєць який-небудь де-небудь замайорiв, чи що? А то я
   знепритомнiю з голоду. ( Нюхає повiтря) Що це? Заячина! От повезло! Свiжа
   заячина сама себе несе менi на снiданок. ( Ховається)
  
  Виходить Заєць
  
  Заєць - Ох, як §сти хочеться! Дiстав капустяний аркуш, а присiсти по§сти не встигаю.
  
   Сiдає на пеньок, спiває пiсню.
  
  На пеньочку я сиджу
  I гризу капусту.
  Я вiд шереху тремчу
  Й будь-якого хрускоту.
  
  Доля в зайцiв як в кiно -
  Що не мить - погоня.
  Ввечерi не чуєш нiг -
  Зайцi ж вам не конi!
  
  Всi за Зайцем цiлий день
  По лiсi ганяються.
  Та невже немає в свiтi
  Страв смачнiше Заєця?
  
  Лисиця - ( убiк) Треба ж, i Заючинi §сти хочеться.
  Заєць - Добре, але так мало. Пошукаю корiнець. ( Риє землю)
  
  Влiтає Пугач
  
  Пугач - Ухху! От ти й попався, Косий! Стояти сумирно!
  Заєць - Стою!
  Пугач - Я тебе зараз §сти буду!
  Заєць - Не... Не... Не маєш права!
  Пугач - Що?! Я не маю права?
  Заєць - Не маєш!
  Пугач - Чому це?
  Заєць - Тому що я... тому що я - недоторканний. Я - друг Вовка!
  Пугач - Ох, налякав! А я друг ховрашка, якого з'§в учора. Ха-ха! Так що я тебе знiмання й
   Вовк нiколи не довiдається, хто зжер його друга! ( Насувається)
  Заєць - Пi-i... допоможiть!
  Лисиця - ( з - за вкриття) От так положення... Потрiбно щось робити, а то з'§сть i знову
   я з носом... Думай, Руда, думай... Ага! Придумала!
  
  Вискакує з укриття
  
  Лисиця - Агов! Агов-агов! Пугач! Ти чим отут займаєшся?
  Пугач - Не переймайся, Руда! Тебе це не стосується.
  Лисиця - От як?! А я, дурна, думала, що це саме мене стосується... Ти, Пугаче,
   Зайця з'§сти хочеш?
  Пугач - Ну хочу, ну й що?
  Лисиця - А те що Заєць цей - друг Вовка.
  Пугач - Хто це тобi сказав?
  Лисиця - Мiй друг - Вовк!
  Пугач - Так що ви все зговорилися?! Куди крилом не тикни - у чийогось друга потрапиш!
   Знаєш, що, Руда, менi плювати, чий вiн друг, я §сти хочу. От я зараз пiв зайця
   з'§м, а потiм Вовковi половину вiднесу: подивимося - вiдмовиться вiн вiд Заячини або
   скаже: "Кращих друзiв не §м!"
  Лисиця - Пугаче, ти не врахував однiє§ обставини...
  Пугач - Яко§ це?
  Лисиця - Ти не врахував, що Заєць цей не тiльки друг Вовка, але й мiй друг!
  Пугач - Так... Менi це вже починає подобатися. От що вже цю пiсеньку чули й тепер
   мене не проведеш... Я тобi просто так свiй снiданок не вiддам!
  Лисиця - Ну, тодi тримайся!
  
  Кидаються один на одного, б'ються.
  Заєць тiкає. З'являється Вовк.
  
  Вовк - Це ще що таке?! Що за шум?... Що я бачу - нiяк хижаки один одного з'§сти хочуть...
   Еге... Так справа не пiде...
  
  Розтаскує бiйку Пугача й Лисицi.
  
  Вовк - Спокiйно, спокiйно, братики-хижаки. Що трапилося?
  Лисиця - Ти ще запитуєш, Вовк! Вiн - цей шкуродер, хотiв нашого друга Зайця з'§сти!
  Вовк - Що? Пугаче! Що я чую. Ти хотiв з'§сти мого друга, Зайця?
  Пугач - Так! Хотiв! I з'§м, з'§м обов'язково!
  Вовк - Ну, тодi, Пугач, не ображайся, якщо i я тебе з'§м.
  Пугач - Як це мене?!
  Вовк - А так. Ти ж Зайця з'§си? Так чому б тодi менi тебе не з'§сти?
  Пугач - Ти що це, Сiрий? З глузду з'§хав, чи що?! Це проти правил, щоб хижак хижака §в!
  Вовк - Я тобi обiцяю, Пугач, побачиш, якщо торкнеш Зайця... Або от що; краще я тебе
   вiдразу з'§м, щоб уже зовсiм бути за Зайця спокiйним...
  Пугач - Сiрий! Ти що?! Ти що!? Допоможi-i-ть! ( Тiкає)
  Вовк - Ось так... З одним розiбралися... Тепер з тобою, Руденька... Що ти
   тут робила?
  Лисиця - Я-я-я... Я захищала нашого друга Зайця... вiд Пугача.
  Вовк - А коли це Заєць став тво§м другом?
  Лисиця - Ну.... вiн же твiй друг, а значить i мiй.
  Вовк - А звiдки ти, Руденька довiдалася, що Заєць мiй друг? Я ж тобi про це нiчого не
   говорив?
  Лисиця - А я... а вiн... Вiн сам сказав... Пугачевi, а я почула... i подумала, що тобi буде
   приємно, якщо я врятую твого друга Зайця i вiн буде нашим другом... Якщо не
   вiриш, можеш сам у Зайця запитати.
  Вовк - Добре, я тобi вiрю, Руденька. Вибач за пiдозрiлiсть...
  Лисиця - Так чого-там. Ми ж друзi! Ну, я побiжу. Братик Вовк! В мене одне дуже
   термiнова справа... (тихи) дуже §сти хочеться...
  Вовк - Що?
  Лисиця - Так нi, це я так... До побачення, Вовчику! ( Тiкає)
  Вовк - До побачення... До побачення .. Яка жаль.... Зовсiм недавно не було в лiсi нiкого
   щасливiшого за мене... А сьогоднi немає нiкого сумнiшого за мене... Друг Лиса пiшла
   й навiть не запитала як звичайно, коли мiй день народження... Завжди в не§ справи... А
   справи цi дуже курятиною пашiють... Ох як сумно... Начебто й друзiв у мене цiлих два,
   а на день народження мiй знову я один... У-у-в! Хоч би хто-небудь запитав мене:
   "Чого ти тужиш.?"..
  
  З'являється Заєць
  
  Заєць - Вовче? А Вовчику, чому ти такий сумний?
  Вовк - А? Хто це? Заю? Зая! Здраствуй, Зає! Я не сумний, я вже не сумний. Ти
   прийшов i менi вже стало веселiше...
  Заєць - Правда, веселiше?
  Вовк - (з подихом) Правда...
  Заєць - Ну, тодi все нормально... Не можна у свiй День народження сумувати!...
  Вовк - Що?! Звiдки... Звiдки ти знаєш про мiй День народження?!
  Заєць - А ти хiба не знаєш, що справжнiй друг завжди пам'ятає днi народження сво§х
   друзiв! Я тобi й подарунок принiс!
  Вовк - Менi?!
  Заєць - Тобi... От скажи: чого б ти найбiльше хотiв?
  Вовк - (мрiйливо) Я? Їсти... Я адже не §в з того моменту, як ти став мо§м другом. Не можу
   скривдити слабкого. Просто лапа не пiднiмається.
  Заєць - Ну отож, Вовчику, я тобi принiс у подарунок... двi морквини... капустину... i три
   солодких пирiжка з ожиною!... Ну, як ти радий?!
  Вовк - Я... я... Я тобi так вдячний, Заю... Ох, як я тобi вдячний... А я тобi подарую... я
   тобi подарую... Ой, що ж менi тобi подарувати...
  Заєць - Так не треба нiчого дарувати. Хто ж у свiй День Народження подарунки iншим дарує?
  Вовк - Справдi.... Як це я не подумав...
  
  З'являється Пугач
  
  Пугач - Ой, смiхота! Ой, я з дерева впаду! Ой, тримаєте мене! Хижак морквину жере! Ой,
   зараз пiр'я вiд смiху вiдваляться! Умру зi смiху!
  Вовк - А от я зараз свiжо§ пугачатиною закушу!
  Пугач - Э -э э! Спокiйно, спокiйно!
  Вовк - А ну геть! А то я...
  Пугач - Допо-мо-о-ожiть! ( Тiкає)
  Вовк - Хижак.... Хижак... ( Смiється) А точно смiшно: хижак з морквиною!
  Заєць - (Включається в смiх) Хижак з морквиною це ще не чого, а от хижа морквина,
   це вже точно смiшно!
  Вовк - ( Смiється) Хижа морквина це добре... Але от ще смiшнiше це... ХИЖИЙ
   ЗАЄЦЬ!
  Заєць - Хижий Заєць! Ну, ти Вовк даєш! Хижий я... ( Смiється, намагається ричати) Р - р - р!
   Стiй Вовк!
  Вовк - (Смiється) Навiщо?
  Заєць - Зараз тебе хижий Заєць §сти буде...
  
  З'являється Пугач
  
  Вовк - Не §ж мене, Заєць! Я тобi вiддячу!
  Заєць - Прощайся з життям, Вовче!
  Пугач - Агов, Заєць, ти чого це робиш?!
  Заєць - Вовка §сти хочу!
  Пугач - Заєць, Заєць, стривай! В тебе немає права хижакiв §сти!
  Заєць - А я тепер теж є хижак! Я вiдтепер - хижий Заєць!
  Вовк - Рятуйся, Пугаче, а то вiн i тебе з'§сть!
  Пугач - Допоможiть! Хижий Заєць! Рятуйся, хто може! ( Летить)
  Вовк - Тепер всьому лiсу розпатякує про хижого зайця.
  Заєць - Ох, i веселий у тебе День Народження вийшов! Я в перший раз у життi так
   веселився!
  Вовк - Я радий, що тобi сподобалося!
  
  Вбiгає Лиса з мiшком
  
  Лисиця - Ох, ох, здраствуй, друг Вовк... Ти я бачу iз Зайцем граєшся. А по лiсi знову цi
   сторожовi пси бiгають. До мирних Лисиць прискiпуються. Мене ледве не розiрвали.
  Вовк - А ми, Лисиця, отут День Народження святкуємо...
  Лисиця - Який День Народження? Чий?
  Вовк - Мiй!
  Лисиця - Як? Без мене? Що ж ти мене не попередив?
  Вовк - Я тобi говорив.
  Лисиця - Ти ж говорив завтра!
  Вовк - Так завтра вже наступило...
  Лисиця - Ой, тодi, Сiрий, давай частуй мне, та швидше...
  
  Волк и Лиса [Сказка
  
  Вовк - Хто ж так робить, Лисиця. Спочатку потрiбно поздоровити, потiм подарунок
   подарувати, а вже потiм про частування думати...
  Лисиця - Подарунок... Так, подарунок... А менi нема чого дарувати, ну зовсiм нема чого...
  Заєць - А що в тебе в мiшку, Лиса?
  Лисиця - А що ти нiс сунеш, куди тебе не просять! Порожнiй мiшок!
  Заєць - А ти подаруй Вовку порожнiй мiшок. Вовку буде до вподоби. Буде в ньому капусту й
   Моркву зберiгати. (Заєць тягне мiшок на себе)
  Лисиця - Яку капусту?!
  
  Мiшок розв'язується. Вiд туди з'являється Курка.
  Лисиця закриває мiшок.
  
  Лиса - Не пiдходите, це моя курка, моя! ( Тiкає)
  Вовк - От так дуда злодiйка, а як виверталася: у мене на курятину, казала, алергiя!
  
  Вбiгають сторожовi Пси.
  Побачивши Вовка застигають на мiсцi.
  
  1-й Пес - Здраствуй, Вовче, гав!
  2-й Пес - Знову Лисовi захищати будеш?
  1-й Пес - Вона знову курку стягнула!
  Вовк - Нi, милi цуцики, тепер я § захищати не буду. Вона геть туди побiгла.
   Задайте-но §й гарного прочухана.
  1-й Пес - Ну, тепер тримайся, Лисиця! Гав!
  2 -й Пес - Вiдiллються тобi курячi сльози! Гав!
  
  Сторожовi Пси побiгли на пошуки Лисицi.
  
  Вовк - От тепер Лиса одержить по заслугах. Шкода §§, адже вона була майже мо§м другом.
  Заєць - Який же з §§ друг! Це добре, що ти зрозумiв §§ справжню натуру! Вiд таких
   друзiв подалi потрiбно триматися.
  Вовк - Жаль, щоправда, що було в мене двоє друзiв, а тепер тiльки один. Але зате який!
  Заєць - Який?
  Вовк - Справжнiй! От який! А справжнiй друг, вiн... краще несправжнiх двох!
  
  З'являється Миша за якою женеться Пугач.
  
  Вовк i Заєць - Пугаче! Не займай i§!! Це наш друг!!!
  Пугач - Слухаєте, ви, хижi недо§дки! Я через вас вiд голоду помру! Є у лiсi хоч один ваш не
   друг?!
  Заєць - Є! Лисиця!
  Пугач - Як, Лисиця?!
  Вовк - Точно. Тепер вона нам не друг. З'§ж §§, якщо зможеш.
  Пугач - Саме так, якщо зможу. (Летить)
  Вовк - Не заздрю я тепер Лисицi.
  Заєць - Так, тепер §й весело буде.
  
  За заднiм планом пробiгає Лисиця з мiшком,
  яку переслiдують сторожовi Пси.
  
  Заєць - Ну, почалося!
  Вовк - Агов, Руда, вистачить курей красти! Еге-гей!
  Заєць - Знаєш, Вовк все ж жаль §§, може вона перевиховається.
  Вовк - Хто? Лиса перевиховається?! Скорiше я Зайця з'§м!
  Заєць - Або я, Вовка! ( Смiються)
  
  На задньому планi пробiгає Лисиця, уже без мiшка.
  Ї§ переслiдує Пугач.
  
  Лиса - Вiдстань ти вiд мене, що пристав?!
  Пугач - Я тебе §сти буду!
  Лисиця - Чому мене?! Що тобi мало дичини в лiсi?
  Пугач - Ото ж бо, що немає нiкого, без друзiв! Тiльки ми з тобою! Так що або я
   або ти!
  
  Бiйка Пугача i з Лисицею зникає за деревами.
  
  Вовк - Слухай-то, Заю, давай складемо пiсню про справжню дружбу!
  Заєць - Давай! Здорово придумав! I знаєш що? Навчимо цiє§ пiсеньки всiх звiрiв в
   лiсi! Та й дiтлахiв теж!
  
  Спiвають пiсню про дружбу.
  
  Кiнець
  
   ------------------------- ------------------------- Теги: пьеса для молодежного театра, пьеса для ТЮЗа, пьеса для Театра Юного Зрителя, пьесы-сказки, пьеса для детей,сказки для театра, театр сказки, кукольный театр сказки, сказки для театра кукол, школьный театр, детский театр сказки, театр сказок скачать, сказки для школьного театра, пьесы сказки, для театров, сказки пьесы скачать, сказки пьесы для детей, пьесы сказки для театров, сказка для кукольного театра, сказка для театра, сказка для ТЮЗа, сказка для детского театра, современная сказка для театра, пьесы для детского театра
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"