Попка Попугай Попугаевич : другие произведения.

Попугайreview

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Випуск другий!


0x01 graphic

Неофициальный печатный орган студентов исторического факультета Днепропетровского национального университета.

  
  
  
  
   ВIД РЕДАКЦIЇ
   Панове! Як дехто з вас мiг помiтити (але, нажаль, не всi через дрiбний наклад першого випуску), газета трохи змiнила свiй формат i навiть назву. У цьому немає нiчого дивного, адже перший випуск був, так би мовити, пробним. Тепер, отримавши вiд читачiв певнi побажання i зауваження, ми вирiшили втiлити їх у життя. Основним нашим завданням буде проголошення специфiчної естетики i корпоративного почуття. Що це за iсторик, коли вiн не має естетичних смакiв? Iсторiя - це теж мистецтво. Мистецтво бачити. Мистецтво оновлювати людську свiдомiсть. Говорити, писати. Чути i бути почутим. А для цього потрiбно вiдчувати. Мабуть найпривабливiшим в цьому планi для iсторикiв є мистецтво стилiзацiї. Воно дає можливiсть надiляти прояви культури минулого новим змiстом. Не "релiгiйнi" мотиви спонукали нас до такого зображення пiд "шапочкою", як хтось би мiг подумати, а бажання стилiзувати листок пiд старовинну, використавши елемент оформлення середньовiчної книги - заставку.
  
   0x01 graphic
  
  
   Х
   тось запитає: "чому така дивна назва статтi?". А назва, насправдi, аж нiяк не дивна. Дивно те, як ми себе поводимо. Безiнiцiативнiсть, плин за течiєю - ось тi речi, якi характеризують iсторичний факультет. Чому? Треба замислитись. Може, тому що ми всi такi розумнi? Може тому, що занадто iндивiдуальнi? Усе це непоганi варiанти. Можливо, певною мiрою, вони мають мiсце. Через свої, здебiльшого, специфiчнi зацiкавлення, тi, хто навiть бажав би проявити якусь iнiцiативу, не бачить, щоби вона була до душi iншим, в нього опускаються руки, або вiн скеровує свої зусилля в дiяльнiсть поза межами факультету. Його можна зрозумiти. Iншi люди, буває, взагалi не знають що вони тут роблять. Вони можуть непогано навчатися, отримувати вiдмiтки, а потiм, певно, отримають диплом i все, забудуть про цю сторiнку зi свого життя, перегорнуть її як непотрiбну. Чому на технiчних факультетах, наприклад, я бачу набагато бiльше творчої активностi, i серед тих людей, яким навчання не цiкаво, або вони не акцентують на ньому увагу? В нас же вiдбувається незрозумiло як. Взагалi, у нас щось вiдбувається? Нi, нехай не кричать менi, що мовляв так, цi голоси я, можливо, почую лише вiд студради, а в них своя тусовка.
   У назвi цiєї статтi приховано два ключових слова: "студент" i "iсторик", бо нас об'єднує кiлька речей: всi ми люди, студенти, iсторики. Але для бiльшостi iснує лише одна або двi форми iдентичностi. Тобто ми або люди, або студенти, або iсторики. Разом цi речi не iснують. Чому? Де лiки вiд цiєї хвороби?
   Я сидiв i розмiрковував над цим питанням, i майже не влип у монiтор вiд нудьги. В результатi, прийшов до висновку, що не можу не тiльки вiдповiсти, але й поставити питання у всiй повнотi. Бо разом з ним треба ставити i iншi: чому людям цiкава/нецiкава iсторiя, чому взагалi люди замикаються в собi, чому немає спiлкування, чому хтось не хоче жити так, як живе бiльшiсть, чому цi люди потрапляють на гуманiтарнi факультети, хто взагалi сюди потрапляє, що має нас цiкавити, яким має бути наше життя, як має виглядати iсторiя, на чому ставити акценти? I т.п., i т.п., i т.п... Перелiку цьому немає кiнця. Попутно виникають i iншi: навiщо когось
   об'єднувати? Якщо люди цього не хочуть, можливо - це все штучнiсть? Може тому i не хочуть? Може кожен повинен "варитися у своїм соку"? Вiдповiсти на них одна людина не може, втiм, як i кiлька. Та й взагалi, чи потрiбнi вiдповiдi?
  
   Вправнiсть iсторика проявляється у тому аби ставити питання? Навiть риторичнi? А ми їх ставимо? I до себе? Той, хто часто сидить в iнтернетi, безперечно, знайомий з абревiатурою F.A.Q. (Frequently Asked Questions (питання, якi ставляться найчастiше)
   (документи в Iнтернетi, якi мiстять питання, що їх частiше за все ставлять користувачi за певною темою, та мiстять вiдповiдi на них). В назвi вона також звучить не просто так. Де ж ми, люди, якi ставлять тривiальнi i зовсiм нетривiальнi питання? А iсторик завжди знає, що питання - це не просто питання - це вiдповiдь. Пишiть свої питання на e-mail редакцiї: [email protected]
   Гадаю, проблема ще в тому, що ми неправильно пiдходимо до "проявiв iнiцiативи", робимо їх "формальними", кажемо: "ось таким має бути студент-iсторик!", а людина постояла, покрутила бiля скронi, i нумо далi займатися власними справами. А вiдбувається так, тому, що ми не знайшли його, студента-iсторика, ми не знаємо чим вiн захоплюється, якi погляди на життя має. Де вiн буває в своїх думках, що його турбує, i ,в принципi, на кого має бути розрахована таж сама газета? Якщо люди не хочуть чогось, нащо тягнути їх силомiць? Нехай читають тi, кому це до вподоби, пишуть тi, кому це до вподоби, в КВК участь приймають тi, кому це до вподоби, а нiяк не iншi, бо тодi - смерть усьому. Це буде примусом, навiть, коли вiн iде не вiд деканату, а вiд студентiв, а примус породжує спротив i образи. Так що пропоную почати пошуки цього студента. I тут в нас вже починається детектив iз справжнiм розслiдуванням .
  
   Читайте в наступному номерi...
  
   0x08 graphic
   ПАПЕРОВИЙ ФЕТИШ
  
  
   У коминi трiскотiв вогонь, намагався перестрибнути через гратку, щоб вмоститися в господаря бiля нiг. Як собака. Рудий, непосидючий.
   Крiсло-качалка нахилялося вперед-назад, зi скрипом масажуючи половицi.
   Близько одинадцятої ранку принесли газету. Обличчя мiстера Стенбека одразу занурилося в колонки. З-пiд великого, схожого на мапу, паперового листку виглядали тiльки руки i чашка чаю. Мiстер Стенбек, прицмокуючи, смакував свiтовi новини i останнi засiдання парламенту. Запиваючи їх теплим напоєм, вiн думав як добре сидiти тут, у себе вдома в крiслi, анiж борюкатися у життєвiй кашi. Усе-таки мiстер Стенбек був не сосискою i не шматом бекону, щоб його постiйно кудись занурювали, пiдiймали на вили i штрикали ножем.
   Вiн глибоко вдихнув, вбираючи в груди запах паперу i типографської фарби. Розгорнув газету ширше.
   "Подумати тiльки", - промайнуло в головi, - "такий тонкий папiрець, а затуляє краще нiж фортечний мур". Вiн накрився газетою i задрiмав. Газета виявилася кращою не тiльки за мур, але й за ковдру.
   О, так, мiстер Стенбек любив суботнi газети!
  
  

УВАГА!!!

Нова послуга вiд

ПОПУГАЙREVIEW!

Вiдтепер ви можете отримувати свiжi номери газети 105% - во! Тобто вiн точно у вас буде, та ще й ранiше за iнших. Для цього вам необхiдно лише оформити безкоштовну розсилку, залишивши свiй e-mail iз зазначенням, що ви хочете отримувати свiжi номери, на нашому ящику [email protected]

  
   Iсторик за своєю природою самий натуральний фетишист, тому у його вухах це мало б звучати не як образа, а швидше як комплiмент. Причини цього фетишу можуть бути рiзними, та гадається, що естетика на рiвнi чуттєвого вiдiграє в цьому не останню роль. Про що нам розповiдає iсторiя мiстера Стенбека? В принципi, про не дуже хорошу рису - вiдгородження вiд свiту. Але яким шляхом? Шляхом злиття з ним! Може - це не таке вже i вiдгородження. Мiстер Стенбек - фетишист, вiн любить не газету, а папiр i фарбу. Справдi? А може вiн любить отримувати щось об одинадцятiй годинi ранку в суботу? А може, вiдчувати, що вiн до чогось приналежний? А може вiн помiтив, що так робив хтось, та й захотiв i собi, бо вирiшив, що це "круто"? Невже погано? Нi, думаю - це не дуже погано, невже це не "круто" отримувати щось у якийсь час?
  
  
   ЛЮЛЬКА
  
   0x08 graphic
Вже неодноразово помiчалося, що славетнi особистостi "сопiли в люльку": Марк Твен, Сталiн, Толкiн...Лiтературнi герої теж не гребували цим зайняттям: Гендальф, Шерлок Холмс, Тарас Бульба любили "напустити диму". Люльки курили моряки, козаки, iндiанцi. Люлька прийшла до Європи близько 1500-х, а на iсторичний факультет ДНУ кiлька рокiв тому. Старi європейськi унiверситети дбають про те, щоби в них обов'язково малися якiсь традицiї, i чим бiльше, тим краще, чим безглуздiше, тим теж краще. Подiбна тенденцiя поступово з'являється i в нас, але часто буває нав'язаною, як то наприклад, миття пам'ятника Сковороди в Києво-Могилянськiй Академiї, бiльш незалежною є традицiя класти пляшку з-пiд алкогольного напою Ломоносову бiля Гiрничої Академiї, але традицiї, пов'язанi з пам'ятниками - це окрема тема. Зараз мова у нас не про них. Традицiя купувати люльку по закiнченнi iсторичного факультету доволi молода, тому не встигла як слiд прижитися, але з року в рiк вона набуває все бiльше i бiльше обертiв. Чимось вона нагадує менi традицiю пiзнього католицького лицарства Нiмеччини по досягненнi повнолiття робити за свiй власний кошт срiбний медальйон з iм'ям, i датою повнолiття. З цього моменту людина вважалася повноцiнним членом родини, членом родинної корпорацiї. Така сама фiгня i з люлькою на iстфацi - ти можеш взагалi не палити, але придбавши люльку за свiй власний кошт по закiнченню унiверситету, ти, так би мовити, долучаєшся до зрiлої корпорацiї iсторикiв, стаєш її повноцiнним членом i до того ж, цiлком свiдомо. Це - символ розсудливостi i
   несквапностi в судженнях. Мудростi, якщо хочете. Тому, купуйте люльки, панове! Але пам'ятайте при цьому, що курити її не обов'язково. I не кваптеся, дочекайтеся коли будете випускатися - всьому свiй час.
  
  
   НУ, А ДЛЯ ТИХ, ХТО ВЖЕ ВИРIШИВ ДОЛУЧИТИСЯ КIЛЬКА ПОРАД
  
   1. Всегда курите свежую, отдохнувшую, чистую и сухую трубку. Если в трубке остался недогоревший табак с последней раскурки, то она не успевает надышаться и будет горчить. Всегда, выбив трубку после курения, дайте ей остынуть, прочистите и оставьте ее на отдых как минимум на сутки.
  
   2. Всегда пользуйтесь достаточно хорошо увлажненным табаком. Если вы не покупаете свежий табак табачной лавке и не храните его хорошо упакованным, табак легко пересыхает. Сухой табак горит быстро и жарко, и совсем не полезен ни трубке, ни вам. С другой стороны, табак нельзя переувлажнять. Такой табак трудно раскурить, он плохо горит, им трудно затягиваться, что вынудит вас "пыхтеть" более усердно, и вы будете вдыхать более горячий дым. Такое курение совсем не доставит вам радости. Идеальные условия для хранения табака - примерно такие же, как и для сигар: около 70% влажности и 18 С Если вы делаете запасы табака, то храните его как в магазине - в специальных табачных стеклянных или фарфоровых Если вы курите не часто, то имеет смысл положить в кисет маленький кусочек пропитанной водой губки. (В России чаще практикуется другой способ - класть в кисет тонкий ломтик яблока. Его, правда, придется менять ежедневно, иначе он закиснет и испортит табак.)
  
   3. Правильно набивайте трубку. Это умение придет с опытом, но знайте, что и слишком плотно, и слишком слабо набитые трубки будут куриться горячо и щипать кончик языка. Способов забивать трубку множество. Но суть их всех сводится к тому, чтобы трубка была равномерно и аккуратно забита так, чтобы при надавливании пальцем на забитый в трубку табак, он слегка пружинил. Сначала наполните чашку полностью, но очень свободным табаком. Утрамбуйте пальцем до половины объема, так, чтобы он слегка подпружинивал. Повторите еще пару раз. Удобнее всего заполнять трубку табаком в три приема, последовательно аккуратно трамбуя его пальцем или специальной трамбовкой. Раскурите и наслаждайтесь!
  
   4. Прикуривать трубку лучше всего деревянными спичками или газовой зажигалкой. Не пользуйтесь картонными спичками или бензиновыми зажигалками (хотя существуют специальные ZIPPO для трубок). Табак очень легко впитывает посторонние запахи, поэтому использовать для прикуривания табака что-либо кроме спичек и бутана не стоит. Спички, кстати, предпочтительнее, так как температура горения бутана выше, чем дерева, и пламя зажигалки может обжечь трубку.
   5. Не стесняйтесь прикуривать свою трубку часто. Многие новички полагают, что опытные курильщики прикуривают с первого раза, и что, если использовать для раскурки несколько спичек, это выдаст в них начинающего. Не стесняйтесь - используйте столько спичек, сколько надо.
  
   6. Не бойтесь пользоваться ершиками во время курения. Нередко, когда куришь, трубка начинает булькать. Особенно часто это случается с кривыми трубками, где легко скапливается влага. И звук противный, и капли насыщенной никотином влаги при попадании в рот оставляют очень неприятное ощущение. Как только трубка забулькала, засуньте ершик и промокните влагу. И спокойно курите после этого.
  
   7. Помните, что трубки нужно менять каждый день. Трубка должна отдохнуть не менее суток прежде, чем вы снова будете ее курить. Трубок не бывает много. Поэтому можете смело использовать эту статью как повод лишний раз сходить в табачную лавку и купить новую трубку, с тем, чтобы перед сном лишний раз попрактиковаться в обкурке трубки.
  
   8. Никогда не разбирайте трубку, пока она еще теплая. Так ее можно запросто сломать. Трубка должна полностью остыть, прежде чем вы достанете из нее мундштук и приступите к чистке.
  
   9. Если вы купили предварительно не обкуренную трубку, то вы обязательно должны создать на стенках трубки "рубашку" - тонкий обожженный слой, который будет предохранять трубку от горения. Способов обкуривания трубки множество. Самый распространенный - смажьте внутреннюю поверхность чашки тонким слоем меда. Это поможет скорее создать нагар, называемый "рубашкой". "Рубашка" необходима для того, чтобы ваша трубка курилась прохладно и чашка не прогорала.
  
   10. И главное - чтобы получить удовольствие от курения трубки, нужно время. Это сигарету вы можете выкурить на бегу, на работе, в туалете. Трубка - это ритуал. Выберите часок - другой, расслабьтесь. Пусть суета оставит вас на время.
  
   Текст: Ричард Карлтон Хакер
   Материалы с сайта; http://www.znaikak.ru
  
   АНЕКДОТИ:
  
   ***
   Сидят Шерлок Холмс и Ватсон возле камина.
   Ватсон:
   - Холмс...говорят вы видели собаку Баскервилей?
   - А вы Ватсон покурите свою трубку...еще не то увидите!
  
   ***
   Решил как-то доктор Ватсон отучить Шерлока Холмса курить трубку! Покрутил он в тихаря мундштуком у себя в заднице и положил назад. Но Шерлок Холмс взял и без проблем покурил свою трубку. Так продолжалось очень долго, но Шерлок Холмс так и не разучился курить, а доктор Ватсон без трубки уже не мог!
  
   ***
   Пo реке плывет лoдка. На кoрме сидит чукча и курит трубку. Егo жена сидит на
   веслах и гребет прoтив течения.
   - Хoрoшo тебе, - гoвoрит чукча, - греби себе и греби, а мне думать надo,
   как дальше жить.
  
  
  
  
  
  
  
  
DAS AMERICA
  
   U
   SA is the great... Мабуть цих перших слiв нацiонального гiмну Сполучених Штатiв достатньо, щоб вiдразу побачити весь експансiонiстський дух цього диявольського острова над яким майорить старий кривавий матрац усипаний жахливими зiрками. I це не дивно, ще моя бабуся казала, що гомосексуальнiсть - це погано, цього нiколи не потрiбно робити. Вона була дуже мудрою людиною. Я її слухався i бiльше не ображав свою молодшу сестричку, мив руки перед прийняттям їжi i майже кожного ранку чистив зуби.
   Я часто бачу по телевiзору виступи американського президента. Вiн чомусь завжди посмiхається i переконує, що вiйна в Iраку - це найкращий спосiб боротьби проти свiтового тероризму. Ще вiн казав, що Coca Cola - це кров кожного убитого солдата iракської армiї, i має бути приємна на смак, але я не стану її куштувати, все ж таки я знаю, що гомосексуальнiсть - це погано.
   Кажуть, що вони першими принесли на мiсяць демократiю, fast-food, синi джинси i вислiв "OK!", а також одноразовий посуд, паперовi хустини, ковбоя Мальборо, християнство i фiлософiю Фройда.
   Та всеодно я нiколи не буду приймати наркотики. Нi, я не хочу до Америки, я нiколи туди не поїду, краще залишусь вдома. Я патрiот! I люблю Америку такою, якою вона є!
  
   Gedemin.
  
  
  
   "ПОПУГАЙ" "ПАПУГАЮ" РОЗНЬ.
  
   Н
   у нiяк не хотiлося сiдати за цю статтю. Але змушує гiднiсть. В минулому номерi "МIФ"-у по нас трохи проїхались. Це прикривалось побажаннями миру i спокою на факультетi i тому подiбними речами. Довгi розпливчастi натяки або навiть напiвнатяки довелось подолати читачу для того аби нарештi в передостанньому абзацi докопатися до сутi. А он воно виявляється де собака заритий! Причиною всьому пташиний грип! Жарт досить плоский, не кажучи вже про те, що глузувати з таких речей, як страшнi хвороби, чиясь смерть i т.п. не культурно. ""Папугай" - не зовсiм звична назва для iсторичного факультету" - можемо прочитати ми там. I справдi "Папугай", що це за слово таке? Нам теж довелося поламати голову. Дивились в словник - є "папуас", "папiрус", а "Папугаю" нема. Нiчого не нагадує? Один радянський мультик. Був там крокодил, який любив пускати з люльки бульбашки. Ну так от, видав вiн фразу: "Є "чебурек", "Чебоксари", а "Чебурашки" нема-а-а"... Чимось схожа ситуацiя. Ну а серйозно, виникає враження, що нам iнодi важко зрозумiти, як це наголошувати на властивостi якоїсь речi, не сприймаючи її як одне цiле. "Попугай" - значить ми ПОВТОРЮЄМО те, що бачимо, як дзеркало. Наприклад газета "Дзеркало Тижня", вона ж не скляна, друкується на паперi. I не б'ється на друзки. Iсторик теж "попугай", бо вiн ПОВТОРЮЄ, те, що в когось прочитав, або те, що i справдi мало мiсце. Сподiваємося аналогiя зрозумiла. "Та це ж `образно" - скажете ви. Панове, вам просто обр`азно за ту критику, яка прозвучала на вашу адресу в нашому першому номерi (там ми особливо наголошували на поганому макетуваннi). Та все-таки нам нема чого сваритися. Наша брошура не рiвня вашiй газетi. Та й читатимуть нас скорiше рiзнi верстви. "МIФ" - це солiдно. Наснаги вам, панове "мiфотворцi"!
  
  

Нажаль, редакцiя не може на сьогоднiшнiй момент упевнено заявити з яким iнтервалом будуть виходити номери. Хотiлося б сподiватися на краще. Iмена редактора i авторiв зберiгаються у таємницi. Вашi тексти, коментарi i пропозицiї вiдсилайте на адресу: [email protected] Чекатимемо з нетерпiнням!

  

Не знаємо як на кого, та здається, що сайт www.ukrterra.com.ua можна вважати, з певною долею застереження, неофiцiйним сайтом iсторичного факультету ДНУ. Там ви можете знайти статтi як наших викладачiв, студентiв i аспiрантiв. Безлiч цiкавої та корисної iнформацiї. Гадаємо, що такi посилання мають бути вiдомi якомога бiльшiй частинi наших студентiв. В усякому разi ми отримали безлiч задоволення. Бажаємо цього i вам!

  

0x01 graphic

  
  
  
  
  
  
  
  
   ПОПУГАЙREVIEW N2, березень 2007
  
  
  
  
  
   6
  
  
  
  
  
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"