Дике поле (2)

Дике поле!
Ти знов дичавiєш...
-	Знов моголо-татари?
-	Нi, рвань!
Що раба так неквапно вичавлює, -
Розiрвавши прийдешнюю рань;

Дике поле!
Тому ти i дике:
Пiд тобою чорнозем глевкий...
Червонiють так рясно гвоздики
На могилах ...колишнiх полкiв...

Пiд могилами голови склали 
Чи найкращi Вкраїни сини,
Зупинивши хижацьку навалу,
Знов Європу прикрили вони!

Дике поле!

Ти знову розквiтнеш
Переможним до щему дощем,
Де прострiлянi схиляться вiти
I бруньки забуяють iще...

Постарiє синочкова мати:
Не для того народжувала,
Щоб пройдисвiту їх убивати
I ховати в рiллi край села...
...............................
Дикопiллю не вiчно буть диким!

                                                 Великдень, 8 квiтня 18 р.