Рось Анна : другие произведения.

Книга 7 Велика мандрiвка, або Канiкули почалися

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Перед вами сьома i остання книга з серiї "Пес Барбос йде по слiду". Лiтнi канiкули - чудовий час для екскурсiй i подорожей. Нашi маленькi лiсовi друзi теж цiкаво проводять час. Хочете дiзнатися, якi п'ять пригод нарахувала Совуша, чому падають зiрки, у кого з'явилося iм'я, хто перший зауважує, коли клює риба, чи буває смiшна рибалка, хто керував прогулянковим катером? Тодi вiдкриваємо книгу, читаємо i розглядаємо яскравi iлюстрацiї. Герої казок чекають зустрiчi зi своїми читачами.


ПЕС БАРБОС ЙДЕ ПО СЛIДУ

Велика мандрiвка, або Канiкули почалися

   Зiрочка
   Вечорiло. Свiжий вiтерець колихав блакитнi дзвiночки i синi волошки. У травi спiвали цвiркуни - цр-цр, цр-цр. На небi загорялись першi зiрки.
   Малюки сидiли на галявинi i слухали розповiдi Мишка про те, як йому приснилося, що вiн був повiтряним акробатом, як його запросив в гостi сам Дiд Мороз i як Мишко на оленячiй упряжцi подорожував по зоряному небу до Великої Ведмедицi.
   Малюки слухали розповiдь Мишка, затамувавши подих.
   - А ведмедиця схожа на твою маму? - запитав єнотик.
   - Нi, вона бiла, як снiг, - вiдповiв Мишко. - А ще на нiй сяють сiм яскравих зiрок!
   - Сiм!? - здивувався їжачок.
   - Тобi сам Дiд Мороз дав оленiв для поїздки? - поцiкавився Зая.
   - Нi, вiн їм доручив вiдвезти мене до Великої Ведмедицi, бо вiн дуже добрий, - посмiхнувся Мишко.
   - А чому ведмедиця не взяла у тебе частування для мами? - пропищав мишеня, який гостював у єнотика.
   - Тому що мамам потрiбнi не подарунки, а наша любов, - задумливо вiдповiв Мишко.
   0x01 graphic
   Всi одразу згадали своїх мам: зайчата - маму-зайчиху, їжачки - свою маму їжачиху, Совуша згадала свою дорогу маму, єнотик - свою, мишеня - мишку-маму, а Мишко - маму-ведмедицю, зiрку цирку, неповторну Зiзi. Тiльки Умка нiкого не згадав. У нього не було мами, вiн загубився зовсiм маленьким. Проте зараз Умка був щасливий, у нього з'явилося стiльки друзiв! А Мишка вiн взагалi любив i навiть Мишкову маму вiн став вважати своєю.
   - Ой, зiрочка полетiла! - крикнула Йоїчка.
   Всi пiдняли очi до неба.
   - I я побачив! - скрикнув Зая.
   - А чому зiрки падають? - запитав мишеня.
   - Зiрки падають, щоб ми загадували бажання, - вiдповiв єнотик. - Я загадав поплавати в морi!
   - А я не встиг загадати, - засмутився мишеня. - Значить, у мене не буде нiякого бажання?
   - Це не зiрка впала, це метеорит, - сказала розумна Совуша. - Вони весь час падають. Загадуй, скiльки хочеш бажань.
   Малюки стали спостерiгати за зiрками.
   - Ой, ще одна зiрочка! - сказав їжачок. - Я теж загадав бажання.
   - I я загадав! - запищав мишеня.
   - Яке? - запитав єнотик.
   - Я загадав погостювати у тебе довше, - посмiхнувся мишеня.
   - Гостюй скiльки хочеш, - запевнив його єнотик, - хоч все лiто!
   - Все лiто!? - зрадiв мишеня. - Дякую, Єношо!
   - А он Велика Ведмедиця, - сказав Мишко, дивлячись в небо.
   - Де? Де? - сполошилися малюки, очiкуючи побачити велику бiлу ведмедицю.
   - Он вона, раз, два, три, чотири, п'ять, шiсть, сiм. Сiм зiрочок. Це Велика Ведмедиця. Вона далеко. Звiдси лише зiрки видно, - сказав Мишко.
   - А вона нас бачить? - запитав Зая.
   - Звичайно, бачить, - запевнив Мишко, - їй зверху все видно. Через неї можна передавати всiм привiти.
   - А давайте передамо привiт Лло, вiн, напевно, нудьгує без нас, - припустив Йойо.
   - Вiн обiцяв прийти в гостi влiтку, - сказала Йоїчка. - Ведмедице! Нехай Лло приходить!
   - Ведмедице! - кричали дiти.
   - Тяв-тяв! - пiдтримав їх Умка.
   - Скоро буде найкоротша нiч i найдовший день, - сказала Совуша.
   - Ура! - зрадiв зайченя. - Це означає, що ми будемо довго-довго грати, до самої ночi?
   - Цiкаво, а ми встигнемо виспатися, якщо нiч буде коротка? - задумався Мишко.
   - Я люблю довгi днi, - сказав Йойо, - можна весь вечiр сидiти на галявинi i все ще свiтло.
   - Але все одно вночi треба вiдпочивати, - позiхнув Мишко.
   - По-моєму хтось захотiв спати, - сказала Совуша.
   - Зая! Єношо! Йоїчка! Йойо! - почули малюки.
   - Нас мами звуть, - сказала Йоїчка. - Пора розходитися.
   - Завтра побачимось знову! - сказав Йойо. - Солодких снiв, Мишко. Може тобi ще щось цiкаве присниться i ти нам розкажеш.
   - На добранiч, - позiхнув Мишко i вони з Умкою пiшли додому.
   Зустрiч в лiсi
   Вранцi мама-лось i лосеня щипали траву бiля школи. Хоч настали канiкули, але за шкiльним парком все одно треба було доглядати. Пройшли травневi дощi i трава потягнулася вгору. Роботи в парку було багато.
   - Щось ти зажурився, Лло, - сказала мама-лось.
   - Шкода, дiтлахи не приїжджають, без них нудно, - зiтхнув малий. - Вони мене запрошували на лiсову галявину.
   - Якщо ти хочеш погостювати у друзiв, то я можу тебе вiдвести до них, - пообiцяла мама.
   - Правда! - зрадiв лосеня i пiдстрибнув. - Тодi пiдемо зараз, - попросив вiн.
   - Добре, - сказала мама, - траву я завтра встигну пощипати, пiдемо.
   Лло задоволений пiшов за мамою. Йому було так радiсно, ??що вiн навiть придумав маленьку пiсеньку i весь час її наспiвував:
   Як добре йти iз мамою до друзiв,
   Ми будемо купатися i грати!
   Ще бiгати, стрибати i спiвати!
   I рiзнi книжки будемо читати!
   У лiсi лосеня почув гул трактора.
   - А що вiн робить? - запитав лосенятко.
   - Оре роздiловi смуги, щоб вогонь в разi пожежi не перекинувся на iншi кущi та дерева, - вiдповiла мама.
   - А це корисна справа? - запитав лосеня.
   - Дуже корисна, - вiдповiла мама.
   0x01 graphic
   Коли трактор наблизився до них, то мама-лось i лосеня дуже здивувалися, побачивши, як з вiкна висовується вовк. Лосиця нiколи не бачила вовка-тракториста.
   - Обережно! - крикнув Дзига.
   - Скажiть, а до лiсової галявини ще далеко? - запитала лосиця.
   - Iдiть прямо по дорозi, вона приведе вас прямiсiнько на лiсову галявину, - вiдповiв Дзига i поїхав далi.
   - Мама, це вовк? - запитав з побоюванням Лло.
   - Вовк, - мама повела плечима, - але якийсь неправильний вовк.
   - А чому неправильний? - здивувався лосеня.
   - Всi вовки малюкiв ловлять, а цей на тракториста вивчився, - вiдповiла мама-лось.
   - Може, це якраз правильний вовк, - вирiшив лосеня. - Я коли виросту, теж буду приносити користь. Я буду розчищати лiс вiд хмизу, щоб вiн не заважав бродити i не засмiчував лiс.
   - Ти у мене молодець, малюк. Це дуже хороша мрiя, - посмiхнулася мама. - Тiльки пiдрости спочатку.
   Лло знову заспiвав улюблену пiсеньку:
   Як добре йти iз мамою до друзiв,
   Ми будемо купатися i грати!
   Ще бiгати, стрибати i спiвати!
   I рiзнi книжки будемо читати!
   План
   Малюки-першокласники сидiли в тiнi пiд великою сосною i розмовляли. Вiрнiше, вони були вже не першокласники, вони перейшли до другого класу!
   - Спочатку ми пiдемо на пасiку до Михайла Потаповича. Ви ж нiколи не бачили вулики, - сказав ведмедик.
   - Якi вулики? - запитав Зая.
   - Це будиночки, де живуть бджоли, - пояснила Совуша.
   - Я думав, що вони живуть на деревах, - дивувався зайченя.
   - На деревах живуть дикi бджоли, а це домашнi. Для них будує вулики господар, а бджоли знаходять цей будиночок i прилiтають в ньому жити, - пояснила Совуша.
   - А звiдти ми пiдемо до рiчки. Так хочеться скупатися, - мрiйливо прикрив очi єнотик.
   - А по рiчцi, менi говорив тато, можна доплисти до моря! - згадав їжачок.
   - Треба скласти план, - сказала Совуша i стала записувати на паперi. - Один - пасiка, два - рiчка i Оленячий острiв, три - море. А хто нас буде супроводжувати? Адже дiти не повиннi подорожувати самi, без дорослих, - зауважила розумна сова.
   Малюки задумалися.
   0x01 graphic
   - Нас буде супроводжувати сторожовий пес Умка, - скрикнув Зая.
   - Тяв-тяв, - зрадiв Умка.
  
  
   ПОВНА ВЕРСIЯ КНИГ НА ЯКАБУ
   https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Anna_Ros_
  
   В СЕРIЮ ВХОДЯТЬ КНИГИ:
   Книга 1 Смiливий їжачок, або Дуже дороге слово "нi"
  Книга 2 Вiрний друг, або Пес Барбос спiшить на допомогу
  Книга 3 Веселий цирк, або Ближнiй бiй
  Книга 4 Засiдка, або Невгамовна бабуся Розi
  Книга 5 Раз Дiд Мороз, два Дiд Мороз
  Книга 6 Перший улов, або Кiт Матрос йде на справу
  Книга 7 Велика мандрiвка, або Канiкули почалися
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"