Ти вiдпливаєш в новий рейс, я починаю днiв рахунок, Намисто iз чарiвних перлiв - твiй на прощання подарунок. Менi шепочеш про любов, твої признання душу грiють, Перлин чотири кольори дають менi нову надiю.
Приспiв:
Бо бiлi бусини - певнi почуття, нашi зустрiчi до свiтання, А рожевi - вiрнiсть вiчна, наша нiжнiсть i кохання. Жовтi бусини - серця щирiсть Та любовi то снага, Чорнi бусини то є пристрасть, Чорнi перли - то жага.
На шию одягну перлини, бо меркнуть без мого тепла, Вiд них черпаю я надiю, з бездонного мов джерела. Вони нагадують чуттєвiсть та неабияку довiру, Як i чотири кольори вселяють в серце нову вiру.
Приспiв.
2.09.2002
Любов i кохання
Не може все так далi вiдбуватись, Повинна я тобi все роз'яснить. Але чому мене не хочеш слухати? I чом мене ти просиш припинить?
Ти кажеш - то усе мої фантазiї, Для тебе зовсiм не важливо це. Усе життя зi мною хочеш жити лиш, Для тебе я важлива над усе.
Любов i кохання, Я тебе люблю, його кохаю, Любов i кохання, Я тебе люблю, його жадаю.
Тебе жалiю та люблю я дiйсно, Але його менi втрачати жах, Вiд нiжних губ нестримно серце б'ється, Я розчиняюсь у його руках.
Приспiв:
Любов i кохання, Я тебе люблю, його кохаю, Любов i кохання, Я тебе люблю, його жадаю.
Приходить вiн до мене в мої сни, В його очах я можу потонути, Вiн океан бажань для мене назавжди I його шепiт, нiби пiсню, хочу чути.
Не розумiєш анiякої рiзницi, Ти думав, що мiнлива то напасть, А я не знаю, як без нього можна жити, Бо вiдчуваю я палку пристрасть.
Приспiв.
28.08.2002
Кохай мене
Лiтньої ночi серце не хоче
Бути одно,
У небi зорi, ось двi тополi,
Поруч твоє вiкно.
Серце згадало досвiд невдалий
В далечинi,
Серце ридало, бо пам'ятало
Той затаєний бiль.
Хай темнi ночi, карiї очi
Я роздивлюсь.
Квiти дарую, не потурбую -
Я тобi присягнусь.
- То час невдалий, я не чекала,
Стрiти тебе, -
Губи шепочуть, та серце хоче
Чути "Кохай мене".
Темною нiччю миле обличчя,
Нiжнiсть твоя,
Маю надiю, знову вiдкрию
До твого серця шлях.
Пiсля розлуки тягнуться руки,
Прагнуть тебе,
Я до свiтання в кожнiм зiтханнi
Чую "Кохай мене".
Зорянi ночi, серце не хоче
Бути одно,
Там нашi долi, де двi тополi,
Поруч твоє вiкно.
Мiсяць вiтає, я поспiшаю,
Серце жене,
Губи шепочуть, що знову хочу
Чути "Кохай мене".
4.08.2003
Святий вечiр
Всi збираються родини,
Будуть разом на святах,
Вогники сiяють в вiкнах,
Ходить щастя по хатах.
Ти ж до мене не приїдеш,
А передаси привiт,
Я бажання загадаю
В святий вечiр у ворiт.
Приспiв:
Святий вечiр,
Святий вечiр,
В небi зiронька горить.
Загадаю у свят-вечiр,
Про що серденько болить.
Святий вечiр,
Святий вечiр,
Заспiваю пiсню я,
Може ти її почуєш,
Люба зiронька моя!
Снiг кружляє, замiтає
I дорiжки, i стежки,
Молодь за селом гуляє,
Бачу: бавиться в снiжки.
У такий чудовий вечiр
Не один собi не сплю,
Не приїдеш - я iз снiгу
Хоч Снiгуроньку злiплю.
Приспiв.
Повернуся я до хати
I свят-свiчку запалю,
Моя мила, дорогенька,
Як же я тебе люблю!
Стукотить хтось у вiконце,
Вiдчиняю дверi я...
"Не чекав мене, коханий?
Я Снiгуронька твоя!"
Приспiв.
8.01.2005
Три тополi
До срiблястого листа тiльки-но торкнулась осiнь, Вiтерець байдужий дме - листя ледве шелестить. Щойно серце моє щиро для душi що-небудь просить, То iду я край дороги, три тополi де стоїть. Три тополi, двi дороги розминулись, не зустрiтись, Долi двi переплелись, та зламались, розiйшлись, Я чекаю, я кохаю, зможу все тобi простити, Ти згадай про три тополi, та скорiше повернись.
Срiбне листя прошепоче, що в листах своїх писав ти, Сiрники сховаю далi, вже не буду їх палить. Що не можу я без тебе - треба вже давно признати, Бо нiколи я не знала: серце може так любить. Три тополi, двi дороги допоможуть нам зустрiтись, Долi двi переплелися, їх нiчим не розлучить, Я чекаю, я кохаю, зможу все тобi простити, I як раз, де три тополi, ми повиннi все змiнить.
28.08.2002
Бiла осiнь
Ще на дворi листопад,
Та стоїть весь бiлий сад,
Вкритий снiгом.
Хуртовина замела,
Бiлоснiжна скрiзь iмла,
Схожа з димом.
Вiтер виє без кiнця,
Я не бачу у очах
Хоч би промiнь.
Холодiє у серцях,
Занесла до тебе шлях
Бiла осiнь.
Бiла осiнь
Не скриває,
Нас з тобою
Розлучає.
Хай ще осiнь,
Та не грiє,
Стигне серце,
Холодiє.
Пристрасть схлине до нуля,
Вiдчуваю ледве я
Власний потяг.
Чи пiде все в забуття?
Улiтають почуття,
В домi протяг.
Може, це ще не кiнець,
А байдужий вiтерець?
Хлопнуть дверцi.
То снiг можна пiдiгрiти,
Тiльки лiд як розтопити
В твоїм серцi?
Твоє серце
Не зiгрiє,
Моє серце
Холодiє,
Призиває,
Де вiдгомiн?
Залишився
Тiльки спомин.
Бiла осiнь,
Холодiє,
Бiла осiнь
Не зiгрiє.
Сонце вийде,
Все розтопить,
Бiла осiнь,
Може, досить?
15.01.2003
Парус над водою
Я стою у синього моря I плекають хвилi човни. Бачу, як купається сонце, Та здається, нiби то сни. Мовби опинилася в казцi, Вiдчуваю зустрiч близьку, Може, вiрила не дарма я, Що збудуєш замок з пiску.
Приспiв:
Я бачу парус над водою, На обрiї жiночих мрiй. Здається, вiтер щось накоїв I повертає парус мiй. Вiн уплива вiд мене далi, Все бiльше вiдстань вiд землi, Приваблюють його до себе кораблi.
Розлетiлись з вiтром примари, Як могла я їх зупинить? Все прощає серце жiноче - Бо так може щиро любить. Сонце покупалося в морi, Зникло iз поверхнi землi, Все ж його тепло вiдчуваю, Та на жаль любов - спогади. Приспiв.
20.07.2002
Течiя
Синi води так глибокi, Я води ковток глитаю, Нiби вже нову сторiнку У життi перегортаю.
Знаю я - мене не чути, Тут нiхто не обiзветься. Пiд ногами дна не чую, Як шалене серце б'ється.
Приспiв:
Течiя, Несе мене течiя. Мене рiчка пожалiла, Розпитала: ти чия? Я ще далi упливаю, Бо уносить течiя. Чому тут я опинилась? Хто провинний: ти чи я?
Iз прозорою водою Нiби упливе кохання. Хоч того вже не чекала - Буде ще нове свiтання.
Там, попереду багаття, Чую тиху я розмову. Вiтерець менi шепоче, Я ще покохаю знову.