Слова.
Слiв багато на планетi навигадували люди.
З всiх бокiв лунає мова, бо говорять крiзь i всюди.
Можна з другом привiтатись, всiм здоров"я побажати.
А якщо набриднуть дуже, то й до чорта всiх послати.
Так, слова бувають рiзнi, як i рiзнi в свiтi люди.
Бо однi, як сонце сяють, а вiд iнших - лихо всюди.
Ось зiйшлись два чоловiки, й лаються, аж свiт темнiє.
I  слова такi лунають, хто §х чує - шаленiє.
Депутати до народу промовляють свою казку, 
Що бажають йому щастя, бо до нього мають ласку.
Що робити зi словами, та й з людьми, що ображають?.
Як позбутися §х разом, може вченi про те знають?
Тiльки треба пам"ятати, що слова по сво§й волi,
Просто так не вилiтають, як тi птахи на просторi.
Отож думайте добряче, перед тiм, як щось казати.
Може промовчати краще, анiж дурiсть виставляти.