Правда чи неправда.
Пам"ятаю, як в дитинствi намагались всi повчати,
Що казати треба правду, потiм, щоб не шкодувати.
I так щиро говорили, i у школi, й рiдна мати,
Що i я дав собi слово, тiльки правдоньку казати.
I таке тут почалося, хибно навiть пригадати,
Бо усi з ким спiлкувався, стали дивно поглядати.
I знайомi, навiть рiднi мрiли стерти мене в порох.
Якщо брешеш - тебе люблять,
Кажеш правду - лютий ворог.
От й почав я сумнiватись, чи тому школа навчала?
Може й мати помилялась, як до правди залучала?
Мабуть треба в життi дуже обережно розмовляти.
Не всi люди люблять правду, може, iнодi збрехати?