"Радiсть про незалежнiсть"
По всiй Укранi об"явили волю.
Прапори змiнили, випили за долю.
I зрадiли люди: "Ми з колiн повстали,
В Новiй Укранi незалежнi стали"!
Тiльки запитати вони позабули,
Для кого та незалежнiсть, що вони здобули?
А спритнi хлопцi довго не барились,
Швидко до справи стали, поки всi радiлись.
Все майно в кранi собi вiдписали,
Землю подiлили, i елiтой стали.
Посiли вони в Радi, i дуже зрадiли.
Ось та незалежнiсть, про яку ми мрiли.
Звернулись люди до елiти: "Ти ж i нас послухай".
А елiта вiповiдає: "Потилицю чухай.
Зараз не до Вас нам, зайнятi ми нинi".
Ви  ж хотiли незалежнiсть,
Самi в тому виннi.
От так воно i стається, те що одним воля, 
Другим обертається, як жебрацька доля.