Це не моя провина, не моя.
I не до мене ця зима прийшла.
I я не жала  в тому полi хлiб,
Хоча, напевно, в цьому й є мiй грiх.

Перетинаючи твоє життя,
Я знала що не буде вороття
Бо промiнь протинає небеса,
Щоб залишитись, а не вкрасти i гайда...

Ти прихились до мене, прихились...
Вiдчуй, згадай яке було "колись".
Ти пригадай всiм серцем i душею,
Коли ти був моїм, а я твоєю.

Не маю туги й суму я не знаю....
Я i вiд тебе все це вiдвертаю.
Коли до тебе ця зима прийшла,
Я поцiлунком буду битись до кiнця.